головуючого Червинської М.Є., суддів: Коротуна В.М., Нагорняка В.А., Мазур Л.М., Писаної Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_6 про поворот виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2012 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Украгазбанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційними скаргами ОСОБА_6, яка діє через представника ОСОБА_8, та публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", яке діє через представника Домальчука Романа Володимировича, на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 20 січня 2016 року,

У червні 2014 року ОСОБА_6 звернулась до суду з указаною заявою про поворот виконання рішення суду, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_7 і ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") заборгованість за кредитним договором у розмірі 118 008,59 дол. США та неустойку за прострочення виконання кредитного зобов'язання у розмірі 229 692,88грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 березня 2014 року в справі за заявою ОСОБА_6 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2012 року в частині заявлених вимог до ОСОБА_6 скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами, в задоволенні позову у цій частині відмовлено.

ОСОБА_6, посилаючись на те, що згідно з рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2012 року було відкрито виконавче провадження та з неї на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" на підставі виконавчого листа від 07 червня 2012 року № 2-7901/2011 бухгалтерією за місцем її роботи з травня 2013 року по лютий 2014 року на користь стягувача проводились відрахування, а тому з урахуванням уточнень просила в порядку повороту виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2012 року у вказаній справі стягнути з банку на її користь 12 541,83 грн та з Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції - виконавчий збір у розмірі 15 357,38 грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 листопада 2015 року заяву задоволено частково.

В порядку повороту виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2012 року про солідарне стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 118 008,59 дол. США та неустойки в розмірі 229 692,88 грн - стягнуто з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ОСОБА_6 3 493,95 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 20 січня 2016 року ухвалу суду першої інстанції змінено, заяву ОСОБА_6 про поворот виконання рішення задоволено частково.

В порядку повороту виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2012 року зобов'язано ПАТ АБ "Укргазбанк" повернути ОСОБА_6 безпідставно стягнуті з неї за скасованим рішенням кошти в розмірі 3 493,95 грн.

У задоволенні решти позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані ухвали скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_6 про поворот виконання судового рішення.

Представник ПАТ АБ "Укргазбанк" у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані ухвали скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_6 про поворот виконання судового рішення.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарги підлягають відхиленню на таких підставах.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із матеріалів справи вбачається та судами встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_7 і ОСОБА_6 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 118 008,59 дол. США заборгованості за кредитним договором від 15 липня 2008 року № 109/08-І/02, неустойку за прострочення виконання кредитного зобов'язання - 229 692,88 грн та судові витрати.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2013 року визнано недійсним договір поруки від 15 липня 2008 року № 1, укладений між ОСОБА_6 та ПАТ АБ "Укргазбанк".

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 березня 2014 року за заявою ОСОБА_6 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2012 року в частині вимог до ОСОБА_6 скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 118 008,59 дол. США та неустойки у розмірі 229 692,88 грн відмовлено.

На підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2012 року видано виконавчий лист, який перебував на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у складі зведеного виконавчого провадження.

За місцем роботи боржника ОСОБА_6 проводилось відрахування.

Постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 26 червня 2014 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 07 червня 2012 року, закінчено на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 березня 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 ЦПК України питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 381 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Заяву про поворот виконання можна подати у межах позовної давності.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 (v013p710-11) інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Враховуючи позицію Конституційного Суду України щодо тлумачення норми статті 380 ЦПК України, яка регулює питання застосування інституту повороту виконання рішення, поворот виконання рішення - це повернення сторін виконавчого провадження в первісне становище у зв'язку із скасуванням виконаного рішення суду з метою поновлення їхніх прав.

Таким чином, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може.

Отже, за змістом наведеного поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання, а поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасоване судове рішення.

Зі змісту копії постанови про звернення стягнення на заробітну плату/пенсію боржника за виконавчим провадженням № 34084284, вбачається, що у даному документі зазначено два стягувача стосовно боржника ОСОБА_6

Згідно з постановою утримання із заробітної плати ОСОБА_6 перераховуються на рахунки ПАТ АБ "Укргазбанк" та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у рахунок боргу.

Разом з тим за час виконання виконавчого листа № 34084284 з ОСОБА_6 перераховано на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 3 493,95 грн боргу, що підтверджується платіжними дорученнями (а. с. 279-285, т. 1).

З урахуванням вказаного суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про необхідність повернення на користь ОСОБА_6 коштів у розмірі 3 493,95 грн, що становить суму погашеного нею боргу перед ПАТ АБ "Укргазбанк", оскільки ця сума є доведена належними і допустимими доказами.

Колегія суддів вважає, що суди обґрунтовано відмовили у задоволенні вимог про стягнення виконавчого збору на таких підставах.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір повертається боржникові.

Згідно з п. 4.16.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (z0865-99) , у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі скасуванням рішення, що підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові органами державної виконавчої служби. Повернення коштів здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Таким чином, суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення виконавчого збору, оскільки вирішення цього питання віднесено до компетенції державної виконавчої служби, а не суду.

Крім того, відповідно до ст. 380 ЦПК України, яка регулює порядок вирішення питання про поворот виконання рішення суду, за наявності підстав, визначених цією статтею, суд повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням, а оскільки Другий відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції не є відповідачем у цій справі, то суд не може вирішити питання про його зобов'язання повернути безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Таким чином, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, суди першої інстанції (в незміненій частині) та апеляційної інстанцій ухвалили законні і обґрунтовані судові рішення.

Отже, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, а тому їх відповідно до ст. 337 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційні скарги - відхилити.

Керуючись статтями 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги ОСОБА_6, яка діє через представника ОСОБА_8, та публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", яке діє через представника Домальчука Романа Володимировича, відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 листопада 2015 року (в незміненій частині) та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 20 січня 2016 року залишити без змін.