Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є., суддів: Коротуна В.М., Нагорняка В.А., Мазур Л.М., Писаної Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2015 року та рішення апеляційного суду Чернівецької області від 05 січня 2016 року,

У липні 2015 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум"(далі - ПАТ "Банк Форум") звернулась до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_6, як спадкоємця позичальника ОСОБА_7, заборгованість за кредитним договором від 25 вересня 2008 року № 0113/08/25-CLL у загальному розмірі 11 209,10 дол. США.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 05 січня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судами встановлено, що відповідно до кредитного договору від 25 вересня 2008 року № 0113/08/25-CLL, укладеного між АКБ "Форум" (перейменованого у подальшому на ПАТ "Банк Форум") та ОСОБА_7, останній отримав у кредит 14 тис. дол. США на строк до 24 вересня 2018 року зі сплатою 13,5 % річних. Отримання вказаних коштів підтверджується завою про видачу готівки від 25 вересня 2008 року № 214179.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки від 25 вересня 2008 року № 0113/08/25-CLLv/S-1, за яким в іпотеку було передано земельну ділянку площею 0,2500 га, що знаходиться на території Долішньошепітської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, яка належала ОСОБА_7 на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 12 травня 2008 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер.

Станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на день смерті ОСОБА_7, заборгованість за кредитним договором становила 11 209,10 дол. США.

20 грудня 2013 року ПАТ "Банк Форум" на адресу Вижницької державної нотаріальної контори направив заяву про наявність майнових вимог до спадкоємців.

Відповідно до листа Вижницької державної нотаріальної контори від 20 січня 2014 року № 9/02-04 спадкова справа, після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, заведена за заявою іншого кредитора - ПАТ "Перший Український Міжнародний банк". Спадщину після смерті ОСОБА_7 прийняла його мати - ОСОБА_8, оскільки остання подала у Вижницьку державну нотаріальну контору відповідну заяву протягом строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України.

Однак ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим Виконавчим комітетом Долішньошепітської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 01 вересня 2013 року.

14 січня 2014 року іншим кредитором - ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" - було направлено претензію до Вижницької державної нотаріальної контори про наявність майнових вимог до спадкоємців і за вказаною заявою заведено спадкову справу № 2/14.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позов є безпідставним, оскільки в матеріалах справи відсутні докази прийняття ОСОБА_6 в установленому законом порядку спадщини, а тому вона не може відповідати перед кредитором спадкодавця.

Апеляційний суд не погодився з указаним висновком місцевого суду та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки днем відкриття спадщини відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України є день смерті спадкодавця, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому річний строк пред'явлення вимоги позивачем ПАТ "Банк Форум" до спадкоємців згідно з частинами 3, 4 ст. 1281 ЦК України сплив 06 вересня 2012 року, а з позовом до суду банк звернувся у лютому 2015 року. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач позбавлений права вимагати від спадкоємців виконання зобов'язань за кредитним договором від 25 вересня 2008 року, оскільки сплив строк, визначений ч. 3ст. 1281 ЦК України.

З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без з'ясування всіх обставин справи.

Так, порядок прийняття спадщини визначений главою 87 ЦК України (435-15) .

Згідно з нормою ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 ст. 1268, ст. 1269 ЦК України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

У статті 1281 ЦК України визначено порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців.

Так, згідно з частинами 1, 2 вказаної статті спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

У частині 3 цієї статті визначено, що якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Таким чином, в цьому випадку початок перебігу строку права пред'явлення вимоги до спадкоємців повинен відліковуватися з моменту настання строку вимоги, а не з моменту відкриття спадщини, як помилково вважав апеляційний суд або з моменту, коли кредитор дізнався про відкриття спадщини.

Отже, для правильного вирішення справи суд повинен встановити момент настання строку вимоги за зобов'язаннями спадкодавця, чи момент, коли кредитор дізнався про відкриття спадщини, та з урахуванням цього з'ясувати чи вимогу пред'явлено в межах строків, визначених в статті 1281 ЦК України.

Оскільки судом не встановлені фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, то оскаржуване рішення апеляційного суду не може бути визнано законним і обґрунтованим, а тому відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 05 січня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.