Маляренка А.В.,Парінової І.К.,Ступак О.В.,розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005", треті особи: Реєстраційна служба Криворізького районного управління юстиції в Дніпропетровській області, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2016 року,

У березні 2015 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФХК 2005" (далі ТОВ "ФХК 2005") у якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна автозаправної станції, розташованої по АДРЕСА_1, загальною площею 166,0 кв.м, яка складається з: автозаправки (А), загальною площею 89,7 кв.м, автомайстерні (Б), загальною площею 76,3 кв.м, вбиральні (В), навісу (Г), замощення (І), колонки ІІ-V, ємності VI-VIII, укладений 19 березня 2012 року між ОСОБА_4 та ТОВ "ФХК 2005"; визнати за ОСОБА_4 право власності на зазначене майно.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 березня 2012 року між ним та ТОВ "ФХК 2005" в простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ним придбано автозаправну станцію, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Всі суттєві умови договору купівлі-продажу виконані, а саме: продавець ТОВ "ФХК 2005" передав йому майно, за яке він сплатив обумовлену договором вартість, проте відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку, що правила ст. 220 ЦК України (в редакції чинній на момент укладення договору купівлі-продажу) не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення такого правочину, відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК України, пов'язується з державною реєстрацією, а тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін прав і обов'язків.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2016 року залишити без змін.