Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
СтупакО.В., Демяносова М.В., Маляренка А.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової і моральної шкоди та за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, за касаційними скаргами представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Харківської області від 28 грудня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, обґрунтовуючи його тим, що 21 липня 2010 року, приблизно о 19:45 год. ОСОБА_5, керуючи технічно справним автомобілем "Mazda-3", державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по пр. Правди у м. Харкові, в районі перехрестя з вул. Тринклера, змінив напрямок свого руху вправо, виїхав на вул. Тринклера, де допустив зіткнення з автомобілем "Honda CRV", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Honda CRV" отримав механічні ушкодження, вартість ремонтно-відновлюваних робіт складає 141 903 грн 55 коп. Позивач вказала, що 10 травня 2011 року для здійснення ремонту свого автомобіля "Honda CRV" вона позичила 142 тис. грн, що та той час становило 17 820,40 доларів США, а 07 квітня 2014 року повернула кредитору борг по наявному курсу долара, що становило 206 736 грн 24 коп. Крім того, позивач зазначила, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди було порушено кримінальне провадження, в ході якого винним у скоєні правопорушення визнаний ОСОБА_5 Постановою слідчого кримінальне провадження закрито, а стосовно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення. Постановою апеляційного суду Харківської області провадження по адміністративній справи закрито у зв'язку зі спливом строків давності.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4, просила стягнути з відповідача на свою користь: 206 736 грн 24 коп. майнової шкоди, 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди та судові витрати в розмірі 2 117 грн 36 коп.
У серпні 2014 року ОСОБА_6, як власник автомобіля "Mazda-3" звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4, обґрунтовуючи його тим, що остання порушила правила дорожнього руху України і в її діях є невідповідність цим правилам, що знаходиться в причинному зв'язку з вказаною дорожньо-транспортною пригодою.
Враховуючи вищевказане, ОСОБА_6 просила стягнути з ОСОБА_4 на свою користь вартість відновлюваного ремонту автомобіля "Mazda-3", що становить 119 386 грн 40 коп.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування майнової шкоди 141 903 грн 55 коп. У задоволенні позову ОСОБА_4 в частині відшкодування моральної шкоди та позову ОСОБА_6 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 28 грудня 2015 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2014 року в оскаржуваній частині скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4 та позову ОСОБА_5
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування майнової шкоди 42 571 грн 06 коп. та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування майнової шкоди 83 570 грн 48 коп.
У задоволенні позову ОСОБА_4 та позову ОСОБА_5 в іншій частині відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 просить скасувати рішення апеляційного суду в частині задоволення позову ОСОБА_4 і відмови у задоволенні позову ОСОБА_6 та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_6 та відмову у задоволенні позову ОСОБА_4, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України шкода заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Апеляційний суд правильно встановив, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, взяв до уваги висновки комплексної транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи від 21 грудня 2011 року № 9910/12755, але не врахував відсутність вироку у кримінальному провадженні, в межах якого було проведено вказану експертизу, що відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України не надає встановленим на підставі такої експертизи обставинам преюдиційного значення і не звільняє сторони від процесуального обов'язку доводити обставини справи, а саме: з'ясувати наявність вини у заподіянні шкоди у кожного з учасників дорожньо-транспортної пригоди.
Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що проведену в межах кримінального провадження комплексну автотехнічну і транспортно-трасологічну експертизу від 21 грудня 2011 року № 9910/12755 суду першої інстанції необхідно було розцінювати як письмовий документ, що не замінює висновку судового експерта, а також правильного висновку про необхідність призначення додаткової комплексної транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4 та позову ОСОБА_5, апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 212, 303, 304 ЦПК України, а також, обставини справи, дійшов правильного висновку, що вказана дорожньо-транспортної пригода виникла внаслідок порушення правил дорожнього руху України як з боку ОСОБА_4, яка при проїзді нерегульованого перехрестя і повороті ліворуч на автомобілі "Honda CRV", не пропустила автомобіль "Mazda-3", який рухався з водієм ОСОБА_5 у зустрічному напрямку, так і з боку водія ОСОБА_5, який всупереч вимог п. 10.1 правил дорожнього руху України (1306-2001-п) не пересвідчився в безпеці здійснення повороту направо, який хоча й перебував в аварійній ситуації, що створила ОСОБА_4, зрізаючи кут повороту, однак для здійснення цього повороту не було необхідності, він мав технічну можливість гальмувати не змінюючи напрямок свого руху через перехрестя прямо по пр. Правди, що виключало зіткнення автомобілів, яке відбулося на вул. Тринклера, тобто поза його межами.
Визначивши ступінь вини обох учасників дорожньо-транспортної пригоди, апеляційний суд, застосувавши ст. 1188 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про розмір відшкодування майнової шкоди.
Ухвалюючи рішення у справі, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Наведені в касаційних скаргах доводи висновків апеляційного суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи в касаційному порядку не передбачено.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційні скарги представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 та ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 28 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
О.В. Ступак
М.В.Демяносов
А.В.Маляренко