розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Димерлій Ольга Михайлівна, про визнання заповіту недійсним, який вчинено під впливом важких обставин, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Одеської області від 15 березня 2016 року,

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним, який вчинено під впливом важких обставин.

Зазначав, що після смерті бабусі ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, йому стало відомо що за життя бабця 06 лютого 2012 року склала заповіт на чужих людей, а саме відповідачів по справі: ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Вважає, що заповіт складений ОСОБА_8 06 лютого 2012 року є недійсним, оскільки на час вчинення таких дій спадкодавець унаслідок хвороби, тяжкого психічного стану не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними через смерть свого сина ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3,.

Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_4 просив визнати недійсним заповіт ОСОБА_8

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2015 року позов задоволено.

Визнано недійсним заповіт, вчинений 06 лютого 2012 рокувід імені ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яким вона заповіла ОСОБА_5 та ОСОБА_6 усе своє майно.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 15 березня 2016 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, а згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до вимог ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд правильно визначив характер спірних правовідносин, оцінивши усі зібрані у справі докази й установивши відповідність оскаржуваного заповіту зазначеним вимогам закону, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 Клопотання щодо проведення посмертної судово-психіатричної експертизи чи будь-якої іншої експертизи позивачем не заявлялось.

Колегія суддів погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вони узгоджуються з матеріалами та обставинами справи.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 на увагу не заслуговують та висновків суду не спростовують.

Матеріали витребуваної справи не свідчать про те, що судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Таким чином, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ