Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Мазур Л.М., Нагорняка В.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора м. Вінниці в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання договорів довічного утримання та визнання права власності на майно, за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 04 лютого 2016 року,

У липні 2015 року заступник прокурора м. Вінниці в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 29 жовтня 2013 року між ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5 було укладено два договори довічного утримання (догляду). Згідно з пунктами 1 цих договорів, посвідчених державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори, зареєстрованих в реєстрі, відповідно за № № 1-839 та 1-843, ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_5 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1, а також земельну ділянку біля цього будинку площею 0,0608 га, кадастровий номер НОМЕР_1. Взамін набувач ОСОБА_5 зобов'язалася забезпечувати відчужувача довічно утриманням та доглядом на умовах, встановлених у вищевказаних договорах.

Оскільки відповідач ОСОБА_5 не виконувала свої обов'язки набувача, передбачені договорами довічного утримання, ні щодо матеріального забезпечення, ні щодо догляду за ОСОБА_4, то прокурор просив розірвати договори довічного утримання (догляду), та визнати за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1, а також земельну ділянку біля цього будинку площею 0,0608 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 04 лютого 2016 року, позов задоволено.

Розірвано договір довічного утримання (догляду), укладений 29 жовтня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 1-839.

Розірвано договір довічного утримання (догляду), укладений 29 жовтня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 1-843.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1

Визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0,0608га, що розташована по проїзду Немировича-Данченка, 14 у м. Вінниці, кадастровий номер НОМЕР_1.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно зі ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 29 жовтня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір довічного утримання (догляду), посвідчений державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 1-839, згідно з яким відчужувач передала у власність набувачеві, а набувач прийняла від відчужувача у власність житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під № 14, що розташований по проїзду Немировича-Данченка в м. Вінниці, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно на умовах, встановлених даним договором.

Відповідно до п. 6 даного договору набувач зобов'язана надавати відчужувану довічно матеріальне забезпечення, також усі види догляду (опікування). За згодою сторін грошова оцінка матеріального забезпечення, яке сплачується відчужувачу набувачем, складає 100 грн на місяць. Дана сума повинна сплачуватися набувачем не пізніше 20-го числа кожного місяця за наступний місяць. Оцінка матеріального забезпечення підлягає індексації в порядку, визначеному законом. Догляд (опікування), що надається набувачем відчужувачу, включає в себе: забезпечення відчужувача харчуванням, необхідним одягом, медикаментами та лікарськими засобами; надання медичної допомоги шляхом залучення кваліфікованих медичних працівників (лікарів, медичних сестер, тощо); надання будь-якої іншої допомоги; вчинення всіх необхідних дій щодо забезпечення відчужувача всіма засобами, предметами домашнього вжитку, речами, літературою, тощо. До обов'язків набувача також входить виконання додаткових доручень відчужувача, необхідних для забезпечення останньої; належним доглядом. Набувач зобов'язується безкоштовно забезпечувати відчужувача житлом у житловому будинку, який їй переданий за даним договором, довічно. Для проживання відчужувачу надається весь житловий будинок, який є предметом даного договору. Набувач зобов'язана у разі смерті відчужувача поховати її.

Згідно з договору довічного утримання (догляду) від 29 жовтня 2013 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідченого державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1-843, відчужувач передала у власність набувачеві, а набувач прийняла від відчужувача у власність земельну ділянку площею 0,0608 га, що розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 6 даного договору набувач зобов'язана надавати відчужувану довічно матеріальне забезпечення, також усі види догляду (опікування). За згодою сторін грошова оцінка матеріального забезпечення, яке сплачується відчужувачу набувачем, складає 100 грн на місяць. Дана сума повинна сплачуватися набувачем не пізніше 20-го числа кожного місяця за наступний місяць. Оцінка матеріального забезпечення підлягає індексації в порядку, визначеному законом. Догляд (опікування), що надається набувачем відчужувачу, включає в себе: забезпечення відчужувача харчуванням, необхідним одягом, медикаментами та лікарськими засобами; надання медичної допомоги шляхом залучення кваліфікованих медичних працівників (лікарів, медичних сестер, тощо); надання будь-якої іншої допомоги; вчинення всіх необхідних дій щодо забезпечення відчужувача всіма засобами, предметами домашнього вжитку, речами, літературою, тощо. До обов'язків набувача також входить виконання додаткових доручень відчужувача, необхідних для забезпечення останньої; належним доглядом. Відчужувач має право постійно користуватися вищезазначеною земельною ділянкою. Набувач зобов'язана у разі смерті відчужувача поховати її.

Відповідно до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно з ч. 1 ст. 755 цього ж Кодексу договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини; на вимогу набувача.

За нормами ч. 1 ст. 356 ЦК України, у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно виходив із того, що ОСОБА_5 не виконувала своїх обов'язків за договором довічного утримання ні щодо майнового, ні щодо немайнового утримання ОСОБА_4, а ОСОБА_5 не довела суду виконання своїх обов'язків за договором.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при розгляді даної справи судами не вбачається.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 04 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.