розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора м. Херсона в інтересах Херсонської міської ради до ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні прав користування майном шляхом виселення та повернення майна, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 08 жовтня 2015 року,

У травні 2013 року прокурор м. Херсона в інтересах Херсонської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права користування нежитловими приміщеннями гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_1, шляхом виселення відповідачки із цих приміщень та повернення майна, оскільки вказаний гуртожиток знаходиться у комунальній власності Херсонської міської ради, а відповідачка без правових підстав та правовстановлюючих документів користується нежитловими приміщеннями гуртожитку першого поверху загальною площею 109,4 кв. м.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 03 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 28 березня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 липня 2014 року касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області задоволено частково.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 03 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 28 березня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 08 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 11 березня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2015 року касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області задоволено частково.

Ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 11 березня 2015 рокускасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішеннямапеляційного суду Херсонської області від 08 жовтня 2015 року рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 08 грудня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Позовні вимоги задоволено частково.

Усунуто перешкоди у користуванні Херсонською міською радою нежитловими приміщеннями гуртожитку, розташованими по АДРЕСА_1, які позначені на плані першого поверху АДРЕСА_1 літ. "А": IV-1 (прасувальна) площею 9,0 кв. м, IV-2 (кухня) площею 9,2 кв. м, IV-3 (кабінет) площею 11,4 кв. м, IV-4 (кабінет) площею 11,3 кв. м, IV-5 (кабінет) площею 11,9 кв. м, IV-6 (хол) площею 27,5 кв. м, IV-7 (кабінет) площею 12,3 кв. м, IV-8 (кладова) площею 0,3 кв. м, IV-9 (коридор) площею 4,4 кв. м, IV-10 (вмивальня) площею 3,8 кв. м, IV-11 (ванна) площею 1,6 кв. м, IV-12 (санвузол) площею 1,2 кв. м, IV-13 (санвузол) площею 1,1 кв. м загальною площею 105 кв. м шляхом виселення з них ОСОБА_6

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення прокурора, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Справа розглядалася судами неодноразово.

В останньому рішенні, задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_6, не будучи власником спірних приміщень, за відсутності відповідних правовстановлюючих документів використовує їх у своїй підприємницькій діяльності, чим порушує право Херсонської міської ради на користування та розпорядження комунальним майном. У зв'язку із чим Херсонська міська рада має право відповідно до вимог ст. 391 ЦК України вимагати від ОСОБА_6 усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання комунальним майном.

Як установлено судами попередніх інстанцій, будинок по АДРЕСА_1 є гуртожитком з прибудовою, який згідно з актом прийняття-передачі, затвердженим рішенням виконкому Херсонської міської ради від 18 грудня 2012 року № 429, переданий з державної власності та балансового обліку Херсонської філії ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" Херсонського суднобудівного заводу ім. Комінтерна до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади та зарахований на балансовий облік АДРЕСА_1

На першому поверсі вказаного гуртожитку, відповідно до матеріалів інвентарної справи та журналу внутрішніх обмірів, розміщені допоміжні та нежитлові приміщення: IV - 1 (прасувальна), площею 9,0 кв. м, IV - 2 (кухня), площею 9,2 кв. м, IV - 3 (кабінет), площею 11,4 кв. м, IV - 4 (кабінет), площею 11,3 кв. м, IV - 5 (кабінет), площею 11,9 кв. м, IV - 6 (хол), площею 27,5 кв. м, IV - 7 (кабінет), площею 12,3 кв. м, IV - 8 (кладова), площею 0,3 кв. м, IV - 9 (коридор), площею 4,4 кв. м, IV - 10 (вмивальня), площею 3,8 кв. м, IV -11 (ванна), площею 1,6 кв. м, IV - 12 (санвузол), площею 1,2 кв. м, IV - 13 (санвузол), площею 1,1 кв. м, загальною площею 105 кв. м.

У встановленому законом порядку правовий статус вказаних приміщень не змінювався.

З листа керівника АДРЕСА_1 убачається, що відповідач з 27 листопада 2009 року займає кімнати АДРЕСА_1 в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1. Правова підстава - спільне рішення адміністрації філії АСК "Укррічфлот" "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну" та профспілкового комітету, ордер на вселення до кімнат. Копію ордера ОСОБА_6 надала при поселенні завідуючому (директору) АДРЕСА_1 ордери на вселення не передавалися.

З листа філії ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну" від 13 лютого 2014 № 22-07-4/158 вбачається, що у філії документи, зокрема спільне рішення адміністрації філії АСК "Укррічфлот" "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну" та профспілкового комітет, відсутні.

Як установлено постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2012 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28 листопада 2012 року, у господарській справі за позовом ПП ОСОБА_6 до акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" в особі філії "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну", Фонду державного майна України в особі Регіональної філії Фонду державного майна України по м. Києву про визнання права власності, ОСОБА_6 за відсутності дозволу на проведення будівельних робіт та погодження проекту реконструкції з відповідними державними органами шляхом реконструкції приміщень НОМЕР_1, 115, 116 гуртожитку по АДРЕСА_1 створено офісне приміщення площею 104,5 кв. м.

Також факт переобладнання ОСОБА_6 приміщень НОМЕР_1 в офісні підтверджується звітом від 22 серпня 2011 року про незалежну оцінку нежитлових приміщень першого поверху, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, виготовленим за замовленням ОСОБА_6 суб'єктом оціночної діяльності ПП "Забудова", з якого вбачається, що нежитлові приміщення НОМЕР_1, а також допоміжні приміщення переобладнані в офісні, які мають кабінети оптимальної площі, підсобні приміщення, приміщення санвузла.

Актом обстеження гуртожитку від 01 квітня 2013 року встановлено, що в приміщеннях НОМЕР_1, 115, 116 (за даними технічного паспорта приміщення № № IV-1, IV-2, IV-3, IV-4, IV-5, IV-6, IV-ІІ, ІІІ- 4) розміщено офіс приватного підприємства "Лартис", що належить ОСОБА_6, яка при складанні вказаного акта була присутня і на вимогу комісії ніяких документів на право зайняття зазначених приміщень не надала.

Актом обстеження приміщень НОМЕР_1 у гуртожитку по АДРЕСА_1 від 04 вересня 2015 року встановлено, що приміщення НОМЕР_1 розташовані на 1 поверсі, відокремлені від інших житлових приміщень гуртожитку і мають окремий вхід. Приміщення мають: загальний передпокій - хол, кухню, санітарний вузол, гардеробну, кладову, підсобні приміщення та 4 кімнати.

ОСОБА_6 зареєстрована в кімнатах НОМЕР_1 гуртожитку по АДРЕСА_1 з 27 листопада 2009 року. Підставою для заселення, згідно з наданою ксерокопією є ордер без номера, виданий 26 січня 2010 підприємством "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну" філії АСК "Укррічфлот" на право зайняття нею одною житлової площі у вказаному гуртожитку кімнат НОМЕР_1, розміром 22,7 кв. м; на вимогу комісії надати документи: довідку за формою № 2 з місця реєстрації про склад сім'ї та займану жилу площу, копію особового рахунку по сплаті за комунальні послуги, копію договору на обслуговування ОСОБА_6 не надала.

Як установлено судом апеляційної інстанції, на першому поверсі спірного гуртожитку розміщені лише допоміжні та нежитлові приміщення загального користування, і правовий статус цих приміщень не змінювався, що виключає можливість видачі спеціального ордера на вселення відповідача у нежитлові приміщення НОМЕР_1, площею 22,7 кв. м, що відповідає приміщенням відповідно до журналу внутрішніх обмірів: ІV-3 (кабінет), площею 11,4 кв. м, ІV-4 (кабінет), площею 11,3 кв. м.

На виконання вимог ст. 61 ЦПК України відповідачем на підтвердження своїх доводів щодо правомірності зайняття нею інших нежитлових та допоміжних приміщень, зокрема IV - 1, площею 9,0 кв. м, IV - 2, площею 9,2 кв. м, IV - 5, площею 11,9 кв. м, IV - 6, площею 27,5 кв. м, IV - 7, площею 12,3 кв. м, IV - 8, площею 0,3 кв. м, IV - 9, площею 4,4 кв. м, IV - 10, площею 3,8 кв. м, IV - 11, площею 1,6 кв. м, IV - 12, площею 1,2 кв. м, IV - 13, площею 1,1 кв. м, не надано, а судом апеляційної інстанції такі обставини не встановлені. Також матеріали справи не містять доказів щодо укладення власником гуртожитку відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК України та ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договору оренди спірних нежитлових приміщень з відповідачем.

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а право володіння за ст. 398 ЦК України виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Касаційна скарга не містить доводів на спростування вказаних висновків суду апеляційної інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ