Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дем'яносова М.В.,

суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В.,

Парінової І.К., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" про відшкодування збитків завданих порушенням законодавства про захист прав споживачів, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 11 лютого 2016 року,

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом дофізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4), товариства з обмеженою відповідальністю "Алло (далі - ТОВ "Алло"), обґрунтовуючи вимоги тим, що влітку 2014 року він придбав у ТОВ "Алло" два мобільні термінали: моделі Fly IQ 452 Quad Ego vision 1, один з яких білого кольору, s/n KFIQ452QGC0005199, ІМЕІ НОМЕР_1, НОМЕР_2, (далі - термінал № 2), придбаний 19 червня 2014 року, інший чорного кольору - s/n KFIQ452QGC0004316, ІМЕІ НОМЕР_3, НОМЕР_4 (далі - термінал № 1), придбаний 10 липня 2014 року. Гарантійний термін обслуговування кожного з терміналів становить 2 року. У березні 2015 року вийшов з ладу термінал № 1 у зв'язку із чим 10 березня 2015 року він звернувся до ФОП ОСОБА_6 (сервісний центр "ІНФОРМАЦІЯ_1") для його гарантійного ремонту. 18 травня 2015 року до нього надійшло смс-повідомлення про те, що ремонт мобільного телефону (терміналу № 1) завершено, проте такий був повернутий йому не відремонтованим у зв'язку із неможливістю проведення ремонту. 20 травня 2015 року він звернувся до ТОВ "Алло", надавши акт про неможливість ремонту терміналу № 1. У ТОВ "Алло" йому пояснили, що вказаний акт немає жодного значення та відправили термінал № 1 для діагностики й обслуговування і тільки 13 червня 2015 року йому були повернуті кошти за термінал № 1 у розмірі 2 299 грн. Крім цього, в квітні 2015 року вийшов з ладу термінал № 2, у зв'язку із чим 07 квітня 2015 року він звернувся до ФОП ОСОБА_6 (сервісний центр "ІНФОРМАЦІЯ_1") для його гарантійного ремонту. 05 травня 2015 року йому надійшло смс-повідомлення про те, що мобільний телефон (термінал №1) відремонтований, який він забрав із сервісного центру та користується ним. Позивач вказував, що відповідачами було порушено чотирнадцятиденний строк безоплатного усунення недоліків товару, зокрема, ФОП ОСОБА_6 за терміналом № 1 на 55 днів, а за терміналом № 2 з 07 квітня по 05 травня 2015 року, у зв'язку із чим з останнього підлягає стягненню неустойка за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (14 днів) в розмірі 2 552 грн 31 коп. Крім того, ТОВ "Алло" також порушено строк безоплатного усунення недоліків товару - терміналу № 1 на 24 дні, у зв'язку із чим з останнього підлягає стягненню неустойка в розмірі 887 грн 76 коп. Також позивач зазначив, що розмір неустойки повинен бути розрахований із вартості товару, виходячи на час пред'явлення вимоги, яку позивач визначив у розмірі 3 699 грн, а тому з ТОВ "Алло" також підлягає стягненню недоплачена різниця вартості телефону в розмірі 1 400 грн.

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, позивач просив також стягнути з ТОВ "Алло" вартість захисної плівки та вартість її наклеювання на термінал № 2, оскільки така була пошкоджена, в розмірі 208 грн. Крім того, у зв'язку із неправомірними діями відповідачів позивачу завдано душевні страждання, він втратив нормальні життєві зв'язки, витратив чималий час на пошук нового терміналу та його налаштування, а тому вважав, що відповідачі завдали йому моральної шкоди, яку він оцінив у розмірі 5 000 грн, яку він просив солідарно стягнути з відповідачів.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 11 лютого 2016 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_3 з ФОП ОСОБА_4 неустойку у розмірі 183 грн 92 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду й передати справу на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 09 липня 2014 року ОСОБА_3 придбав у ТОВ "Алло" мобільний термінал моделі "Fly IQ 452 Quad Ego vision 1" s/n KFIQ452QGC0004316, IMEI НОМЕР_3, НОМЕР_4 (термінал № 1) за ціною 2 299 грн, що підтверджується товарним чеком від 09 липня 2014 року № 18826.

Відповідно до гарантійного талону гарантійний термін терміналу № 1 визначений у 2 роки.

У зв'язку з тим, що термінал № 1 вийшов із ладу, 10 березня 2015 року ОСОБА_3 звернувся для гарантійного ремонту телефону до офіційного сервісного центру ФОП ОСОБА_6 (сервісний центр "ІНФОРМАЦІЯ_1"), що підтверджується квитанцією від 10 березня 2015 року № 11079340.

18 травня 2015 року до ОСОБА_3 надійшло смс-повідомлення про те, що ремонт мобільного телефону (термінал № 1) завершено. В сервісному центрі ФОП ОСОБА_6 (сервісний центр "ІНФОРМАЦІЯ_1") позивача повідомили, що відремонтувати мобільний телефон (термінал № 1) неможливо у зв'язку із наявністю істотного недоліку, повернули телефон та надали відповідний акт.

У зв'язку з тим, що в сервісному центрі ФОП ОСОБА_6 не змогли обміняти телефон чи повернути гроші, ОСОБА_3 звернувся до ТОВ "Алло", у якому йому пояснили, що термінал № 1 не був опломбований сервісним центром і за погодженням з позивачем телефон було відправлено на діагностику.

20 травня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до ТОВ "Алло" із заявою передати до сервісного центру для проведення діагностики та обслуговування термінал № 1 у зв'язку із тим, що такий не вмикається. При цьому позивачу роз'яснено його права як споживча про що, він власноручно розписався. Також було складений акт приймання товару для оцінки якості та обслуговування від 20.05.2015 року в якому сторонами було погоджено термін обслуговування 24 дні.

13 червня 2015 року позивачу були повернуті кошти за термінал № 1 в розмірі 2 299 грн у зв'язку із наявністю істотного недоліку, який неможливо усунути.

Також встановлено, що 16 червня 2014 року ОСОБА_3 придбав у ТОВ "Алло" мобільний термінал моделі "Fly IQ 452 Quad Ego vision 1" s/n KFIQ452QGC0005199, IMEI НОМЕР_1, НОМЕР_2 (термінал № 2).

Відповідно до гарантійного талону гарантійний термін терміналу № 2 визначено у два роки.

07 квітня 2015 року позивач звернувся до офіційного сервісного центру ФОП ОСОБА_6 (сервісний центр "ІНФОРМАЦІЯ_1") для гарантійного ремонту телефону, оскільки термінал № 2 вийшов із ладу.

Відповідно до квитанції від 07 квітня 2015 року №11079447 термінал № 2 був зданий для гарантійного ремонту фізичній ФОП ОСОБА_6

Згідно з квитанцією за правилами ремонту сервісного центру послуги по ремонту обладнання виконуються протягом п'яти днів, якщо інше не оговорено при здачі обладнання в ремонт. Також зазначено, що у випадку поломки, для усунення якої необхідно спеціальне устаткування і/або заміни комплектуючих, ремонт може проводитися спеціалістами сервісного центру фірми-виробника. В цьому випадку термін ремонту може бути продовжений до двох місяців. Крім того, обумовлено, що при здачі обладнання замовник зобов'язаний попередньо ознайомитися з даними умовами, попередньою вартістю, можливістю виконання ремонту і погодити їх з експертом, що приймає обладнання.

05 травня 2015 року ОСОБА_3 надійшло смс-повідомлення про те, що мобільний телефон (термінал № 2) відремонтований, який він забрав із сервісного центру і користується ним.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 було погоджено двомісячний строк ремонту, тому відсутні правові підстави для стягнення неустойки в розмірі одного відсотка вартості товару за затримку усунення недоліків товару понад встановлений законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) чотирнадцятиденний строк.

Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення різниці вартості товару, суд виходив із того, що позивач посилався на вартість товару іншого виробника зі схожими характеристиками, а не того ж самого товару, що був придбаний у ТОВ "Алло".

Відмовляючи в позові у частині стягнення моральної шкоди, суд виходив із того, що у справі не встановлено обставин, з якими закон пов'язує право споживача на відшкодування моральної шкоди.

Апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої інстанції та залишив ухвалене ним рішення без змін.

Колегія суддів вважає, що такий висновок є правильним, ґрунтується на нормах матеріального права та узгоджується із нормами процесуального права.

Так, Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) врегульовано відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" гарантійний строк - це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Відповідно до вимог ч. 9 зазначеної статті при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, дійшли обґрунтованого висновку про те, що звертаючись до сервісного центру ФОП ОСОБА_6 (сервісний центр "ІНФОРМАЦІЯ_1") ОСОБА_3 погодився на визначені умови проведення ремонту, зокрема, можливий продовжений термін ремонту, що підтверджується відповідними квитанціями й не суперечить положенням ч. 9 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів".

Ураховуючи встановлений за згодою сторін строк, суди дійшли правильного висновку, що з ФОП ОСОБА_6 на користь позивача підлягає стягненню неустойка за період, що перевищує двомісячний строк ремонту.

Також, суди попередніх інстанцій відповідно до приписів ст. ст. 212- 214 ЦК України, вірно визначившись із характером спірних правовідносин, встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності, обґрунтовано відмовили в задоволенні вимог до ТОВ "Алло", оскільки останнє діяло в межах та порядку, визначених ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи є необґрунтованими, правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відхилення касаційної скарги і залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 11 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.