Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі суддів:

Амеліна В.І., Попович О.В., СавченкоВ.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовомпублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

(далі - ПАТ "Банк "Фінаси та Кредит") в особі філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_4, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Омбілік Трейд"

(далі - ТОВ "Омбілік Трейд"), про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Ленінського районного суду м. Харкова

від 10 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 07 грудня 2015 року,

У січні 2013 року ПАТ "Банк "Фінаси та Кредит" звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 02 вересня 2011 року між ним та ТОВ "Омбілік Трейд" було укладено кредитний договір, за умовами якого останнє отримало кредит у розмірі 1 125 000 грн строком до

20 грудня 2011 року. Додатковою угодою від 16 грудня 2011 року № 1 змінено термін повернення кредитних коштів до 27 грудня 2011 року, додатковою угодою № 2 - до 20 лютого 2012 року. 05 березня 2012 року між сторонами укладено додаткову угоду № 3, згідно з умовами якої встановлено порядок часткового погашення кредитної заборгованості. На забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Омбілік Трейд" за вказаним вище кредитним договором 02 вересня 2011 року між банком та

ОСОБА_4 укладено договір поруки, за умовами якого останній зобов'язуався відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором. У зв'язку з тим, що боржник належним чином не виконував умови договору,

01 березня 2013 року банк звернувся до нього із вимогою про повернення кредиту, однак заборгованість не було погашено. Посилаючись на наведене, просив суд стягнути з ОСОБА_4 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 852 845 грн 56 коп., з яких: 625 000 грн - прострочена за кредитом; 12 987 грн 31 коп. - строкова за процентами; 125 067 грн 63 коп. - прострочена за процентами;

82 685 грн 70 коп. - пеня за прострочення погашення кредиту; 7 104 грн

92 коп. - пеня за прострочення погашення процентів.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 10 липня

2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 07 грудня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Банк "Фінаси та Кредит" просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що договір поруки є припиненим у зв'язку з ліквідацією юридичної особи - боржника та припинення основного зобов'язання. При цьому, апеляційний суд вірно зазначив, що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції запис про припинення юридичної особи було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а такий в силу п. 2 ч. 6 ст. 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є датою припинення юридичної особи, який внесено до ухвалення рішення у справі, тому зобов'язання боржника перед банком припинено відповідно до вимог ст. 609 ЦК України, а згідно з приписами ч. 1 ст. 559 ЦК України договір поруки припинив дію.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судами правильно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень.

Керуючись ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 10 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 07 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.