Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі суддів:

Амеліна В.І., Касьяна О.П., ПоповичО.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на її утримання, за касаційною скаргоюОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2015 року,

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 10 серпня 2007 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, який було розірвано рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 01 грудня 2011 року. Від вказаного шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є інвалідом дитинства, народився з важкою формою генетичного захворювання, обтяженою глибокою втратою слуху та розумовою відсталістю, у зв'язку з чим потребує постійного догляду. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 29 жовтня 2008 року стягнуто аліменти на її користь на утримання дітей, однак вказаних коштів не вистачає навіть на харчування, засоби особистої гігієни тощо. Посилаючись на наведене та на те, що вона не може працевлаштуватися, з огляду на те, що їх син ОСОБА_6 є дитиною-інвалідом, проживає з нею, потребує догляду, просила суд стягнути з ОСОБА_5 аліменти на її утримання як особи, що перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, у розмірі 3 000 грн, починаючи з дня пред'явлення позову.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_4 1 000 грн щомісячно протягом всього часу проживання останньої з дитиною-інвалідом та опікування нею.

У решті позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено та зменшено розмір стягнення аліментів з 1 000 грн до 500 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 88 Сімейного Кодексу України визначено, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає. Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.

Отже, чинним законодавством передбачено утримання одного із подружжя іншим у разі проживання його з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та зменшуючи розмір стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що мають місце підстави для застосування вказаних вище приписів, проте, із урахуванням матеріального становища відповідача та того, що він сплачує аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей, дійшов вірного висновку про зменшення розміру аліментів на утримання ОСОБА_4

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження апеляційного суду та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні апеляційним судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.