головуючого Кузнєцова В.О., суддів: Ізмайлової Т.Л. Кадєтової О.В., Мостової Г.І., Наумчука М.І., розглянувши у судовому засіданні справу за клопотанням Компанії "РІЧКОМ ЛІМІТЕД" (Reachcom Limited) до Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу", публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" про надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року, за касаційними скаргами Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" та публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 20 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 29 жовтня 2015 року,

У квітні 2015 року Компанія "Річком Лімітед" (Reachcom Limited) звернулася до суду з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року у справі (провадженні) № 111798 за позовом компанії "Річком Лімітед" (Reachcom Limited) (зареєстрована у Реєстрі компанії Республіки Кіпр під номером НЕ 83671) до Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" та ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" про стягнення простроченої заборгованості за Угодою про кредитну лінію від 16 вересня 2005 року в сумі 47 900 000,00 доларів США заборгованості, 9 354 792,90 доларів США нарахованих процентів, 5 991,04 фунтів стерлінгів в рахунок арбітражних витрат та 271 498,87 фунтів стерлінгів в рахунок юридичних видатків, витрат і виплат та покладенням на ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" та Корпорацію "Індустріальна спілка Донбасу", як солідарних боржників судових витрат у зв'язку з поданням даного клопотання.

Ухвалою від 20 серпня 2015 року Лисичанського міського суду Луганської області, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 29 жовтня 2015 року, клопотання Компанія "Річком Лімітед" задоволено.

Визнано рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року у справі (провадженні) № 111798 за позовом компанії "Річком Лімітед" до Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" та ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" про стягнення простроченої заборгованості за Угодою про кредитну лінію від 16 вересня 2005 року в сумі 47 900 000,00 доларів США, що становить згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 20 серпня 2015 року 1 056 969 686,70 грн - заборгованості за Угодою про кредитну лінію; 9 354 792,90 доларів США нарахованих процентів, що за курсом НБУ на 20 серпня 2015 року (22,066173) складає 206 424 478,51 грн; 5 991,04 фунтів стерлінгів (курс НБУ на 20 серпня 2015 року 34,56272), що складає суму 207 066,64 грн в рахунок погашення арбітражних витрат та 271 498,87 фунтів стерлінгів, що за курсом НБУ складало 9 383 739,42 грн, в рахунок юридичних видатків, витрат і виплат та надав дозвіл на його примусове виконання.

В частині стягнення витрат за друкування об'яв в газеті про виклик представників відповідачів стягувачу відмовлено за недоведеністю.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі Корпорація "Індустріальна Спілка Донбасу" просить скасувати зазначені вище ухвали судів попередніх інстанцій, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою залишити клопотання без розгляду і повернути стягувачеві.

У касаційній скарзі ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" просить скасувати зазначені вище ухвали судів попередніх інстанцій з постановленням нової ухвали, якою визначити розмір зобов'язання, що підлягає стягненню з ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" з урахуванням можливого повного, або часткового виконання зобов'язання компанією "Reeferway Limited".

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи клопотання, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішення міжнародного арбітражного суду набрало чинності і доказів про добровільне виконання будь-ким з боржників даного рішення матеріали справи не містять.

Крім того, апеляційний суд, залишаючи без змін ухвалу районного суду, зазначив, що правила підсудності під час розгляду клопотання порушено не було.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, що рішенням Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року у справі (провадженні) № 111798 за позовом Компанії "Річком Лімітед" (Reachcom Limited) (Республика Кіпр) до Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу", ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" та компанії "Reeferway Limited" про стягнення простроченої заборгованості за Угодою про кредитну лінію від 16 вересня 2005 року в сумі 47 900 000,00 доларів США заборгованості за Угодою про кредитну лінію, 9 354 792,90 доларів США нарахованих процентів, 5 991,04 фунтів стерлінгів в рахунок арбітражних витрат та 271 498,87 фунтів стерлінгів в рахунок юридичних видатків, витрат і виплат позов задоволено. Стягнуто з відповідачів на користь позивача прострочену заборгованість за угодою про кредитну лінію від 16 вересня 2005 року в сумі 47 900 000,00 доларів США і заборгованість за Угодою про кредитну лінію, 9 354 792,90 доларів США нарахованих процентів, 5 991,04 фунтів стерлінгів в рахунок арбітражних витрат та 271 498,87 фунтів стерлінгів в рахунок юридичних видатків, витрат і виплат.

Відповідно до ст. 390 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно з ч. 1 ст. 392 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Відповідно до ст. 393 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).

Статтею 396 ЦПК України передбачені підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення. Також вичерпний перелік підстав для відхилення клопотання міститься в ст. V Нью-Йоркської Конвенції.

Доводи касаційної скарги Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" щодо порушення правил підсудності під час розгляду зазначеного клопотання не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки за наявності двох боржників, зареєстрованих в різних містах, стягувач вправі за своїм вибором звернутися до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду у відповідності до вимог ст. 113 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" зареєстроване в м. Алчевськ Луганської області і розгляд справ, підсудних Алчевському міському суду Луганської області відповідно до розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Гулько Б.І. від 12 серпня 2014 року № 1632-7, здійснюється Лисичанським міським судом Луганської області.

Крім того, листом від 22 жовтня 2015 року № 83671 засвідчено, що станом на дату листа жодний з боржників не сплатив сум, які були присуджені на користь Компанії "Річком Лімітед" відповідно до Остаточного Рішення Лондонського міжнародного суду від 30 квітня 2012 року.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Матеріали справи доказів погашення заборгованості за рішенням Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року не містять.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про надання дозволу на примусове виконання рішення, допустили помилку, застосувавши до даних правовідносин норми цивільного законодавства України, оскільки відповідно до п. 26 Кредитного договору від 16 вересня 2005 року, укладеного між корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу", ВАТ "Алчевський металургійний комбінат", компанією "Reeferway Limited" та компанією "Річком Лімітед" (Reachcom Limited) (Республика Кіпр) дана угода регулюється та тлумачиться відповідно до законодавства Англії.

Вважаючи за можливе розглянути дану справу в частині двох боржників, суд першої інстанції послався на ст. 543 ЦК України, при цьому не звернувши уваги на те, що матеріально-правові відносини між сторонами регулюються відповідно до законодавства Англії.

Таким чином, застосування норм матеріального законодавства України до даних правовідносин є передчасним.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України в достатньому обсязі не перевірив законності й обґрунтованості судового рішення суду першої інстанції та не спростував доводів Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" та ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" про те, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин норми цивільного законодавства України.

За таких обставин, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" та публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" задовольнити частково.

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 20 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 29 жовтня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.