розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_7, який діє від імені ОСОБА_4, на ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 14 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 01 грудня 2015 року,

У червні 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду із заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" (далі - ПАТ "Мегабанк") до ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості.

На обґрунтування заявлених вимог зазначали, що рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 29 квітня 2009 року в справі за позовом ВАТ "Мегабанк" в особі Херсонського регіонального відділення, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про розірвання кредитного договору та звернення стягнення на предмет іпотеки, позовні вимоги задоволено. Розірвано кредитний договір № 89в/2007, укладений 16 лютого 2007 року між ВАТ "Мегабанк" та ОСОБА_4 та в рахунок погашення заборгованості в розмірі 167 737 грн 83 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1.

Заявники зазначають, що вказаним рішенням визначено загальну суму заборгованості за кредитним договором та фактично змінено спосіб виконання попереднього заочного рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 19 червня 2008 року, яким позовні вимоги ВАТ "Мегабанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ВАТ "Мегабанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 217 968 грн 10 коп.

Вказують, що виконавча служба обидва рішення продовжує виконувати окремо одне від одного, що фактично призводить до подвійного стягнення, що є неприпустимим. Ураховуючи викладене, з урахуванням уточнених вимог, заявники просили визнати такими, що не підлягають виконанню, три виконавчих листи № 2-1336/08, видані Суворовським районним судом м. Херсона від 19 червня 2008 року.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 14 вересня 2015 року у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 01 грудня 2015 року ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 14 вересня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувані ухвали суду першої та апеляційної інстанцій та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволення скарги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із відсутності підстав передбачених ст. 369 ЦПК України та необґрунтованості заявлених вимог.

Судами встановлено, що заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 19 червня 2008 року, що набрало законної сили, позовні вимоги ВАТ "Мегабанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним зобов'язанням в розмірі 217 968 грн 10 коп. Також з відповідачів на користь позивача було стягнуто по 566 грн 60 коп. з кожного судового збору та по 10 грн з кожного витрат на ІТЗ.

22 липня 2008 року за вказаним рішенням були видані виконавчі листи за № 2-1336/08 р.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 28 вересня 2009 року за заявою ПАТ "Мегабанк" у шести виконавчих провадженнях замінено сторону виконавчого провадження стягувача: з ВАТ "Мегабанк" на ПАТ "Мегабанк".

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 29 квітня

2009 року позовні вимоги позовом ВАТ "Мегабанк" в особі Херсонського регіонального відділення, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про розірвання кредитного договору та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Розірвано кредитний договір від 16 лютого 2007 року № 89в/2007 укладений між позивачем та ОСОБА_4 Визнано заборгованість за вказаним кредитним договором в загальній сумі

167 737 грн 83 коп., яка складається: з заборгованість по кредиту в розмірі 104 068 грн 15 коп., відсотків за користування кредитом в розмірі 60 059 грн 93 коп. та комісійної винагороди в розмірі 3 609 грн 75 коп. В рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 16 лютого № 89в/2007-з з початковою ціною 220 990 грн на житловий будинок АДРЕСА_1 шляхом проведення торгів.

Звертаючись до суду із заявою заявники просили визнати такими, що не підлягають виконанню, три виконавчі листи № 2-1336/08, видані Суворовським районним судом м. Херсона з примусового виконання рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 19 червня 2008 року про стягнення солідарно з них на користь ПАТ "Мегабанк" заборгованості в розмірі 217 968 грн 10 коп.

Відповідно до положень ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) . Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів (ст. 212 ЦПК України) дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні заяви, оскільки встановлено, що заборгованість за рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 19 червня 2008 року та заборгованість за рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 29 квітня 2009 року нараховані за різні періоди. Крім того, суди вірно зазначили, що наявність двох рішень суду не означає зміну наступним порядку виконання першого рішення, а надає право кредитору на підставі двох рішень суду задовольнити свої права щодо повернення кредиту різними способами.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін ухвали Суворовського районного суду м. Херсона від 14 вересня 2015 року та ухвали апеляційного суду Херсонської області від 01 грудня 2015 року, тому що судові рішення законні та обґрунтовані.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_7, який діє від імені ОСОБА_4, відхилити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 14 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 01 грудня 2015 року в справі за заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості залишити без змін.