розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, орган опіки та піклування Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області, про визнання заповіту недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_8, на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 10 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 24 грудня 2015 року,

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, орган опіки та піклування Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області, про визнання заповіту недійсним.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік ОСОБА_4 При житті, а саме 09 лютого 2011 року, він склав заповіт на все своє майно на неповнолітнього ОСОБА_6 Заповіт був посвідчений секретарем Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області ОСОБА_7.

Вважала, що даний заповіт є недійсним, оскільки померлий ОСОБА_4 розпорядився нерухомим майном, що знаходиться по АДРЕСА_1, що є їх спільною сумісною власністю подружжя без її нотаріально посвідченої згоди.

Крім того, посилалась на те, що ОСОБА_4 був інвалідом І групи, потребував постійної допомоги та догляду, хворів одночасно декількома тяжкими хворобами, в тому числі мав катаракту очей, а тому, через фізичні вади, він фізично не міг прочитати заповіт, заповіт мав бути посвідчений при свідках відповідно до ст. 1253 ЦК України.

Вказувала, що ОСОБА_5 пообіцяв за ними постійно доглядати і піклуватись про них, однак особисто позивач ОСОБА_5 не знала.

Також зазначала, що 09 лютого 2011 року вона прийшла у сільську раду в с. Волока, де на неї вже чекав ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9, яка незаконно видавала себе за секретаря сільської ради, і одразу щось почала писати, що доводить, що саме остання складала нікчемний заповіт, оскільки уся документація написана її рукою, і вона не мала права його складати, оскільки офіційно секретарем сільської ради є ОСОБА_7, а тому заповіт є нікчемним.

Посилалась на те, що оспорюваний заповіт є недійсним, оскільки право на спадкування всієї спільної сумісної власності подружжя незаконно переходить до малолітнього ОСОБА_6. Крім того, вказувала на те, що ОСОБА_4 підписав заповіт силоміць під примусом секретаря сільської ради ОСОБА_7 та ОСОБА_5 Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просила визнати заповіт недійсним.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 10 листопада 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 24 грудня 2015 року рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 10 листопада 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_8, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із недоведеності заявлених позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09 лютого 2011 року ОСОБА_4, склав заповіт на ім'я неповнолітнього ОСОБА_6, який був посвідчений секретарем Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі № 14, згідно якого, останній заповів неповнолітньому ОСОБА_6 все своє майно, яке буде належати йому на день смерті. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер.

Відповідно до ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю (ч. 1 ст. 1234 ЦК України).

Частиною 2 ст. 67 СК України визначено, що дружина, чоловік мають право скласти заповіт на свою частку у праві спільної сумісної власності подружжя до її визначення та виділу в натурі.

Згідно з ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України(ст. 1247 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 207 ЦК України якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Згідно із п. 16, 157 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (z0283-04) , (яка діяла на час посвідчення заповіту) якщо фізична особа внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин не може власноручно підписати документ, то за її дорученням і в її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа за правилами, викладеними в пункті 16 цієї Інструкції. Про причини, з яких фізична особа, зацікавлена у вчиненні нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається у посвідчу вальному написі. Правочин не може підписувати особа, на користь або за участю якої її посвідчено.

Якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної ДІЇ є сліпою, нотаріус, крім того, прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка. Якщо сліпа особа письменна, вона сама підписує документ.

Судами встановлено, що рішенням Глибоцького районного суду від 24 квітня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 04 червня 2014 року і набрало законної сили у справі за позовом ОСОБА_4 до органу опіки і піклування Глибоцької РДА, ОСОБА_6, в інтересах якого діяли ОСОБА_5 та ОСОБА_10, Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області про визнання спірного заповіту від 09 лютого 2011 року недійсним, було встановлено, що волевиявлення ОСОБА_4 при складанні оспорюваного заповіту було вільним, відповідало його внутрішній волі.

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки встановили, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог та доводів викладених в позовній заяві.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 10 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 24 грудня 2015 року, тому що судові рішення законні та обґрунтовані.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_8, відхилити.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 10 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 24 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, орган опіки та піклування Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області, про визнання заповіту недійсним залишити без змін.