розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа - Ужгородська міська рада, комунальне підприємство "ЖРЕР № 4", комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгород", Державна архітектурно-будівельна інспекція м. Ужгорода, про усунення перешкод в користуванні підвальним приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_10 та його представника - ОСОБА_11 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 11 січня 2016 року,

У лютому 2006 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_3 загальною площею 25,6 кв. м, на підставі Свідоцтва про право власності від 06 серпня 1993 року. До будинку відносяться допоміжні приміщення, а саме: комора у підвальному приміщенні, площею 16,5 кв. м, яка перебуває у спільному користуванні з власниками квартири НОМЕР_1 цього ж будинку. Проте, співвласники квартири НОМЕР_1 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 самовільно зайняли підвальне приміщення, закривши таке на навісний замок, і не дають позивачам можливості користуватись таким, хоча приміщення перебуває у загальному користуванні мешканців обох квартир.

Враховуючи викладене, позивачі просили усунути перешкоди у користуванні спірним майном.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 11 січня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_9 та ОСОБА_10 усунути перешкоди ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в користуванні спільним майном у АДРЕСА_2 шляхом не чинення перешкод у користуванні підвальним приміщенням (коморою), площею 16,5 кв. м. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_10 та його представник - ОСОБА_11, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що позивачам на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.

Квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_9.

Згідно з довідкою комунального підприємства "ЖРЕР № 4" спірна комора у підвальному приміщенні, площею 16,5 кв. м, знаходиться у спільному користуванні квартир АДРЕСА_3.

За містом ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд, відповідно до норм статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов вірного висновку, що відповідачі неправомірно, одноособово користуються коморою у підвальному приміщенні, яка на праві спільної сумісної власності належить усім власникам квартир у будинку. Позивачі як співвласники спірної нерухомості мають право вимагати від відповідачів усунення їм перешкод у здійсненні ними права володіння і користування спільним сумісним майном у спосіб відновлення становища, яке існувало до порушення.

Встановлено, що апеляційний суд, всебічно та повно дослідив обставини справи та дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому обґрунтовано скасував рішення місцевого суду.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків апеляційного суду не впливають та їх не спростовують.

Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ