Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Кафідової О.В.,

Колодійчука В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року,

У липні 2013 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 10 квітня 2008 року ОСОБА_2 уклала із ПАТ "УкрСиббанк" кредитний договір, відповідно до умов якого отримала кредитні кошти у розмірі 191 250 доларів США на строк до 12 квітня 2027 року. На забезпечення виконання умов цього договору банк того ж дня уклав зі ОСОБА_3 договір поруки. У результаті неналежного виконання умов кредитного договору утворилася заборгованість, яку позичальник та його поручитель, незважаючи на вимоги, не погасили. 08 грудня 2011 року ПАТ "УкрСиббанк" передало вимоги за вказаними договорами ПАТ "Дельта Банк".

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів кредитну заборгованість у розмірі 2 393 372 грн. 42 коп.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2014 року позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 кредитну заборгованість у розмірі 2 393 372 грн. 42 коп.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року рішення районного суду в частині задоволення позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості скасовано. У задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Рішення апеляційного суду в частині вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 не оскаржено, тому в касаційному порядку не переглядаєтсья (ст. 335 ЦПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову до поручителя ОСОБА_3, апеляційний суд правильно застосувавши положення ч. 1 ст. 559 ЦК України, на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що змінивши додатковою угодою № 1 від 04 лютого 2009 року до кредитного договору розмір ануїтентного платежу і тим самим збільшивши без згоди поручителя розмір її відповідальності з 256 187,86 доларів США до 301 247,83 доларів США банк вчинив дії, що призвели до припинення договору поруки.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,