розглянувши у попередньому судовому засіданні справуза позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - орган опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2016 року,

У листопаді 2014 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду із зазначеним вище позовом, у якому з урахуванням уточнень просило в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 6 400 440 грн 62 коп. за договором про надання споживчого кредиту звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19 листопада 2007 року - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві власності, шляхом передачі іпотекодержателю предмета іпотеки у власність.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 19 листопада 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ УкрСиббанк") та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, згідно з яким остання отримала кредитні кошти у розмірі 136 500 доларів США зі сплатою 13,40 % річних та терміном повернення до 20 листопада 2017 року.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором 19 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідачі передали в іпотеку належне їм на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру по проспекту Оболонському, 22б у м. Києві

08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно із яким право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки від 19 листопада 2007 року, укладеними з відповідачами, перейшло до ПАТ "Дельта Банк".

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником кредитних зобов'язань станом на 03 квітня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 6 400 440 грн 62 коп., із яких: сума заборгованості за кредитом - 3 061 631 грн 97 коп., сума заборгованості за відсотками - 3 132 143 грн 76 коп., пеня - 206 664 грн 89 коп.

Ураховуючи наведені вище обставини, ПАТ "Дельта Банк" просило позов задовольнити.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2016 року, позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено.

У рахунок виконання основного зобов'язання щодо сплати заборгованості у розмірі 6 400 440 грн 62 коп., із яких: сума заборгованості за кредитом - 3 061 631 грн 97 коп., сума заборгованості за відсотками - 3 132 143 грн 76 коп., пеня - 206 664 грн 89 коп. за договором про надання споживчого кредиту, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19 листопада 2007 року, укладеним зі ОСОБА_4 і ОСОБА_5, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка є власністю іпотекодавців на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 лютого 2006 року, шляхом передачі іпотекодержателю предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем ПАТ "Дельта Банк".

Відповідно до ст. 217 ЦПК України відстрочено виконання судового рішення на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03 червня 2014 року (1304-18) № 1304-V1I.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ПАТ "Дельта Банк", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, оцінивши докази, подані сторонами (ст. 212 ЦПК України), виходив з того, що в разі невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Висновки судів є правильними, відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судами правильно застосовані, та з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 11 грудня 2013 року у справі № 6-124цс13, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів.

Зокрема, Верховний Суд України зазначив, що відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки передбачений п. 5.1 договору іпотеки від 19 листопада 2007 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк", ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 21).

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2016 року залишити без змін.