Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Маляренко А.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 03 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов'язання здійснити перереєстрацію на ім'я позивача підсобних приміщень,

20 листопада 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що на підставі обмінного ордеру на житло він в 1984 року зайняв однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та був та був прописаний за цією адресою. На його ім'я був відкритий особовий рахунок НОМЕР_1. До цієї квартири відносилось підсобне приміщення - сарай для зберігання побутових речей, він побудував сарай для зберігання інструментів і різного приладу та камяно-металевий гараж-бесідку № 8-504, які були зафіксовані на той час ЖЕК та за них сплачувались грошові внески. 13 квітня 1994 року без його згоди та доручення квартира № 1 була приватизована з оформленням відповідних правовстановлюючих документів, та неодноразово відчужувалась внаслідок злочинних дій певних осіб. 20 грудня 1995 року квартира №1 була придбана ОСОБА_5, який був прописаний за цією адресою. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2012 року усі укладені договори купівлі-продажу квартири № 1, у тому числі договір, укладений з ОСОБА_5, були визнані недійсними. 07 лютого 2014 року при виконанні вказаного рішення Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 був виселений з квартири № 1. За рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року ОСОБА_5 був знятий з реєстраційного обліку за вказаною адресою. 24 квітня 2014 року Приморська районна адміністрація Одеської міської ради уклала з позивачем договір житлового найму квартири №1. Тому він був поновлений у своїх житлових правах, але підсобні приміщення не були повернуті йому у користування. 10 лютого 2014 року гараж був перереєстрований на імя відповідачки ОСОБА_6, яка проживала в квартирі АДРЕСА_2, обидва сараї були передані у користування відповідачки ОСОБА_3, яка проживає у квартиріАДРЕСА_3. 09 серпня 2014 року він за квитанцією сплатив за ОСОБА_5 борг за гараж в сумі 121 грн. КП "ЖКС "Фонтанський" відмовляється у перереєстрації за ним вказаних приміщень у звязку з відсутністю у нього документів у підтвердженні його права на них, тому він вимушений звернутись за захистом порушених прав до суду.

Посилаючись на ці обставини, на ст. ст. 50, 63 ЖК України, позивач ОСОБА_2 просив суд провести перереєстрацію двох сараїв та гаражу за № 8-504 на його ім'я.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 03 березня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Суди попередніх інстанцій правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішили спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову суди дійшли правильних висновків про те, що позивач при здійсненні своїх прав недодержується вимог, які встановлені чч. 2-5 ст. 13 ЦК України, й примушує відповідачів здійснити дії, вчинення яких не є обов'язковими для них. Відповідачами не порушуються права позивача, тому у відповідності до ст. ст. 15, 16 ЦК України його права не підлягають захисту судом.

Згідно ч.2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338- 341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 03 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов'язання здійснити перереєстрацію на ім'я позивача підсобних приміщень, відмовити.