головуючого Кузнєцова В.О., суддів: Ізмайлової Т.Л., Карпенко С.О., Мостової Г.І., Наумчука М.І., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини з матір'ю та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визначення способу участі у вихованні дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2015 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_6 звернулась до суду з указаним позовом, із урахуванням уточнених позовних вимог станом на 27 квітня 2015 року просила, розірвати шлюб між нею та ОСОБА_7, визначити з матір'ю місце проживання їх малолітньої дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також встановити спосіб участь батька ОСОБА_7 у вихованні дочки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спільне життя з відповідачем не склалось, у них немає взаєморозуміння та поваги, постійно виникають конфліктні ситуації та сварки. Крім того відповідач заперечує проти проживання дочки разом з матір'ю після розірвання шлюбу, що не відповідає інтересам малолітньої дитини та є підставою для визначення способів участі батька у вихованні дитини.

У квітні 2015 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом, просив визначити спосіб його участі у вихованні дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом надання побачень для спілкування та спільного відпочинку з 16 год. 30 хв. до 20 год. 00 хв. кожного понеділка, вівторка, середи, четверга, п'ятниці, а також з 20 год. 00 хв. кожної п'ятниці до 8 год. 00 хв. кожного понеділка.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 чинить йому перешкоди у спілкуванні з їх спільною дочкою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 липня 2015 року позов ОСОБА_6 задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зареєстрований 04 вересня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис № 1282; дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено проживати з її матір'ю ОСОБА_6 Зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено частково. Визначено участь ОСОБА_7 у вихованні дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, періодичними побаченнями по 3 години з понеділка по п'ятницю включно кожного тижня, з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька та можливістю спільного відпочинку батька і дитини з 8 год. до 20 год. в суботу та неділю не менше чотирьох разів на місяць. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено в частині визначення способу участі батька у вихованні дитини. Визначено участь ОСОБА_7 у вихованні дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, періодичними побаченнями по 3 години з понеділка по п'ятницю включно кожного тижня з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька та можливістю спільного відпочинку батька і дитини з 8 год. до 20 год. в суботу та неділю не менше чотирьох разів на місяць у присутності матері ОСОБА_6 В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є батьками малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Задовольняючи зустрічний позов та визначаючи участь відповідача у вихованні дитини без участі третьої особи, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не вказувала на будь-які перешкоди в цьому, або дії відповідача, які б потребували визначення спілкування батька за присутності третьої особи.

Ухваливши нове рішення в частині визначення ОСОБА_7 часу побачень з дитиною, апеляційний суд, керуючись ч. 2 ст. 159 СК України, виходячи із принципу як найкращого забезпечення інтересів дитини, дійшов висновку про можливість таких побачень виключно за присутності матері, оскільки 01 липня 2015 року за заявою ОСОБА_6 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення ОСОБА_7 розпусних дій щодо їх малолітньої дочки.

Із висновками апеляційного суду повністю погодитися не можна з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 335 ЦПК України суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Частиною 4 ст. 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Згідно із ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

За змістом абз. 2, 3 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (v0003700-07) з подальшими змінами органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Як убачається із матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області від 26 червня 2015 року надано висновок щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Водночас висновок органу опіки та піклування щодо способу участі батька у вихованні дитини у матеріалах справи відсутній.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не звернув уваги на допущене судом першої інстанції порушення, не витребував і не дослідив висновок органу опіки та піклування з цього питання.

Оскільки при розгляді справи за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визначення способу участі у вихованні дитини, апеляційним судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині, згідно з ч. 3 ст. 338 ЦПК України рішення апеляційного суду в цій частині підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до цього суду.

Касаційна скарга не містить доводів щодо незаконності ухвалених у справі судових рішень в частині вирішення первісного позову про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, тому вони в цій частині не переглядаються судом касаційної інстанції відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2015 року скасувати в частині зустрічного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визначення способу участі у вихованні дитини, справу в цій частині направити на новий розгляд до цього ж суду.