Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Євтушенко О.І., Гвоздика П.О., Ситнік О.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_5, третя особа - Відділ держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області, про визнання недійсним державного акта та скасування кадастрових номерів земельних ділянок,
за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Львівської області від 02 грудня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_5, третя особа - Відділ держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області, про визнання недійсним державного акта та скасування кадастрових номерів земельних ділянок.
На обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточнень, зазначала, що вона є власником 1/2 ідеальної частини житлового будинку у
АДРЕСА_1. ОСОБА_5 також є власником 1/2 ідеальної частини зазначеного житлового будинку. Під будівництво та обслуговування зазначеного будинку ОСОБА_7, який був їхнім батьком, була виділена земельна ділянка та 05 березня 1996 року Сокільницькою сільською радою Пустомитівського району Львівської області на земельну ділянку площею 0,2024 га видано Державний акт серії
НОМЕР_1, зареєстрований у Книзі записів на право приватної власності на землю за НОМЕР_2. У цьому державному акті власниками земельної ділянки зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер. В подальшому на підставі вказаного державного акта ОСОБА_5 виготовив два державні акти, розділивши земельну ділянку площею 0,2024 га на дві: перша площею 0,1075 га, друга площею 0,0825 га, цим земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери.
Державний акт серії НОМЕР_1, зареєстрований у Книзі записів на право приватної власності на землю за НОМЕР_2 та реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку на ім'я відповідача позивачка вважає незаконними, оскільки на час передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_7 позивач була власником 1/2 частини житлового будинку у АДРЕСА_1, тому остання мала право на частину вказаної земельної ділянки.
Ураховуючи викладене, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_4 просила визнати недійсним Державний акт серії НОМЕР_3 на право приватної власності на землю площею 0,2024 га, виданий 05 березня 1996 року Сокільницькою сільською Радою народних депутатів, реєстраційний НОМЕР_2, громадянам ОСОБА_7 та
ОСОБА_5; скасувати присвоєний кадастровий
№ НОМЕР_4 земельній ділянці площею 0,1075 га, що розташована в с. Сокільники, Пустомитівського району Львівської області; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1075 га, що розташована в с. Сокільники, Пустомитівського району Львівської області від 28 вересня 2013 року, зареєстровану в 1/2 частині на ОСОБА_5; скасувати кадастровий № НОМЕР_5, присвоєний земельній ділянці площею 0,0825 га, що розташована в с. Сокільники, Пустомитівського району Львівської області; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0825 га, що розташована в с. Сокільники, Пустомитівського району Львівської області від 25 вересня 2013 року, зареєстровану в 1/2 частині на ОСОБА_5
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від
16 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_3 на право приватної власності на землю, площею 0,2024 га, виданий 05 березня 1996 року Сокільницькою сільською Радою народних депутатів, реєстраційний НОМЕР_2 в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю громадянам ОСОБА_7 та ОСОБА_5 Скасовано присвоєний кадастровий
№ НОМЕР_4 земельній ділянці площею 0,1075 га, що розташована в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області. Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1075 га, що розташована в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області від 28 вересня 2013 року зареєстровану в частині 1/2 на ОСОБА_5 Скасовано присвоєний кадастровий № НОМЕР_5 земельної ділянки площею 0,0825 га, що розташована в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області. Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0825 га, що розташована в
с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області від 25 вересня 2013 року зареєстровану в частині 1/2 на ОСОБА_5 Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від
29 червня 2015 року заяву ОСОБА_4 про виправлення описки у рішенні Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2015 року у справі № 450/1829/14-ц за позовом ОСОБА_4 до Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_5, третя особа - Відділ держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області, про визнання недійсним державного акта та скасування кадастрових номерів земельних ділянок задоволено. Виправлено описку у рішенні Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2015 року та вірним у його описовій, мотивувальній та резолютивній частині серією та номером Державного акта, що посвідчує право власності ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,2024 га, розташовану на території с. Сокільники, Сокільницької сільської ради, призначену для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства вказано вважати: "серія НОМЕР_1", замість помилково зазначеного: "серія НОМЕР_3".
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 02 грудня 2015 року скасовано рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2015 року та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду Львівської області від 02 грудня 2015 року та залишити в силі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2015 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності.
Так, відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) 2003 року правила Цивільного кодексу України (435-15) про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Статтею 71 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Згідно з ст. 76 ЦК УРСР 1963 року перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.
Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові (ст. 80 ЦК УРСР 1963 року).
Крім того, статтею 75 ЦК УРСР 1963 року визначено, що позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Європейський суд з прав людини (994_324) , юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу".
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції встановив, що про порушене право ОСОБА_4 дізналась ще в 1996 році, а тому встановлений ст. 71 ЦК УРСР 1963 року позивачем пропущено, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення апеляційного суду Львівської області від 02 грудня 2015 року, тому що судове рішення законне та обґрунтоване.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Львівської області від 02 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_5, третя особа - Відділ держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області, про визнання недійсним державного акта та скасування кадастрових номерів земельних ділянок залишити без змін.
ухвала оскарженню не підлягає.
.Судді:
О.І. Євтушенко
П.О. Гвоздик
О.М. Ситнік