• Платник фіксованого сільськогосподарського податку — платник ПДВ

Селянське фермерське господарство є платником фіксованого сільськогосподарського податку. З числа платників ПДВ виключено з грудня 1999 р. у зв’язку з обсягами продажу оподатковуваних операцій меншими, ніж визначено Законом № 168/97-ВР. Водночас господарство протягом 2000 — 2002 рр. здійснювало реалізацію продукції власного виробництва за готівкові кошти.
Чи правомірні вимоги районної ДПІ щодо необхідності реєстрації господарства як платника ПДВ та донарахування ПДВ за 2000 — 2002 рр.?

 
 


Згідно з Законом № 320-ХІV фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків i зборів (обов’язкових платежів):
податку на прибуток підприємств;
плати (податку) за землю;
податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин i механізмів;
комунального податку;
збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
збору на обов’язкове соціальне страхування;
збору на будівництво, реконструкцію, ремонт i утримання автомобільних доріг загального користування України;
збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;
збору до Державного інноваційного фонду;
плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;
збору за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства).
Інші податки та збори (обов’язкові платежі), визначені Законом № 1251-XII, у тому числі
i податок на додану вартість, сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку i розмірах, визначених законодавчими актами України.
Об’єктом обкладання ПДВ є операції з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України (пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР).
Платником ПДВ є особа, обсяг оподатковуваних операцій якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти місяців не перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також особа, яка здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством (ст. 2 Закону № 168/97-ВР).
Як зазначено, селянське фермерське господарство виключено з числа платників ПДВ з грудня 1999 р. у зв’язку з обсягами продажу меншими, ніж визначено Законом. Водночас господарство протягом 2000 — 2002 рр. здійснювало реалізацію продукції власного виробництва за готівкові кошти, що є підставою для реєстрації його як платника ПДВ.
Доповнюючи вищенаведене, необхідно зазначити, що п. 11.29 ст. 11 Закону № 168/97-ВР встановлено спеціальний режим оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників, згідно з яким до 1 січня 2004 р. суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за реалізовані сільськогосподарськими товаровиробниками товари (роботи, послуги) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (крім підакцизних товарів), залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників i використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.
Спеціальний режим оподаткування може використовуватися сільськогосподарськими товаровиробниками — платниками ПДВ, у яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік становить не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства.

Консультують фахівці Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПА України

 
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 31 серпень 2003 року