ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2013 р.
Справа № 1570/6730/2012
Категорія: 11.5
Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,
секретаря Жукової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут холодильної техніки і технології "Агрохолод" до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, третя особа регіональне відділення Фонду державного майна України в Одеській області про скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
06.11.2012р. Державне підприємство "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут холодильної техніки і технології "Агрохолод" звернулося до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, третя особа регіональне відділення Фонду державного майна України в Одеській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 10.10.2012 року про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти у всіх видах валют, в межах загальної суми боргу в розмірі 475499,19грн., що містяться на всіх розрахункових рахунках в АТ "Райффайзен банк Аваль"у м. Києві (МФО 380805), ГУ ДКСУ в Одеській області (МФО 828011), філія ОРУ АТ "Фінанси та Кредит" м. Одеса (МФО 328823); визнати протиправною та скасувати постанову від 10.10.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику, за адресою 65025, Одеська область, Комінтернівський район, 21км Старокиївської дороги; визнати протиправною та скасувати постанову від 10.10.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику, за адресою: 65025, Одеська область, Комінтернівський район, 21км Старокиївської дороги; зобов'язати відповідача зняти арешт з грошових коштів, в межах загальної суми боргу, що містяться на всіх розрахункових рахунках в АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві (МФО 380805), ГУ ДКСУ в Одеській області (МФО 828011), філія ОРУ АТ "Фінанси та Кредит"м. Одеса (МФО 328823); з нерухомого майна, що належить боржнику - державному підприємству "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут холодильної техніки і технології "Агрохолод" (код за ЄДРПОУ 21014029), за адресою: 65025, Одеська область, Комінтернівський район, 21км Старокиївської дороги; та з рухомого майна, що належить боржнику - державному підприємству "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут холодильної техніки і технології "Агрохолод" (код за ЄДРПОУ 21014029), за адресою: 65025, Одеська область, Комінтернівський район, 21км Старокиївської дороги.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року позов задоволений.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконуючим документом і цим Законом.
Згідно із зазначеним Законом у державного виконавця відсутні заборони на проведення виконавчих дій по примусовому виконанню рішень суду про стягнення заробітної плати при прийнятті рішення про приватизацію об'єкта боржника стосовно його майна.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постановою начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 11.09.2012р. з першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області передане зведене виконавче провадження про стягнення боргів з науково-дослідного та інструкторсько-технологічного інституту холодильної техніки та технології "Агрохолод" боргів на загальну суму 3194583,67грн., з них стягнення заборгованості по заробітної платі та інших боргів пов'язаних з трудовими правовідносинами 11 виконавчих проваджень на загальну суму 501018,83грн., боргів на користь УПФУ в Комінтернівському районі на загальну суму 463511,12грн., на користь держави боргу на загальну суму 2219146,86грн., та на користь інших стягувачів на зальну суму 37906,86грн.
14.09.2012р. державним виконавцем відділу прийнято до виконання вищевказане виконавче провадження, та копії відповідних постанов направлено сторонам.
Станом на 09.10.2012р. від боржника - НДКТІХТТ "Агрохолод" документів підтверджуючих фактичне виконання вимог виконавчих документів до відділу не надходило.
17.09.2012р. відповідно до статей 5, 11 Закону державним виконавцем позивачу направлено лист, щодо надання інформації про належне боржнику рухоме та нерухоме майно.
Відповідно до статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт майна боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановою державного виконавця від 09.10.2012р. накладено арешт боржника, в межах суми боргу, що перебувають у касі НДКТІХТТ "Агрохолод", копія відповідної постанови направлено боржнику до виконання.
10.10.2012р. державним виконавцем накладено арешт на кошти боржника, в межах суми боргу, які належать НДКТІХТТ "Агрохолод", про що винесена відповідна постанова, копія постанови направлено до банківських установ до виконання, та боржнику до відома.
10.10.2012р. з метою забезпечення повного та своєчасного виконання виконавчих документів та збереження майна, належного боржнику, державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника, в межах загальної суми боргу, про що винесені відповідні постанови. Копії відповідних постанов направлено на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, та сторонам виконавчого провадження до відома.
25.10.2012р. боржником до відділу надано копію балансу та звіт про фінансові результати станом на 01.10.2012р., перелік основних засобів, та копію статуту НДКТІХТТ "Агрохолод".
Відповідно до статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявністю підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 8 Закону, державним виконавцем 30.10.2012р. винесено постанову про зміну назви боржника з "Науково - дослідний та конструкторсько-технологічний інститут холодильної техніки і технології "Агрохолод" на Державне підприємство "Науково - дослідний та конструкторсько-технологічний інститут холодильної техніки і технології "Агрохолод". Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
30.10.2012р. внесено зміни до постанови про накладення арешту на кошти боржника, в частині загальної суми боргу на яку необхідно накласти арешт, а саме з 475499,19грн. на 3194583,67грн., копія відповідної постанови направлено до банківських установ та боржнику до відома.
Відповідно до наданого боржником статуту державним виконавцем встановлено, що державне підприємство "Науково - дослідний та конструкторсько-технологічний інститут холодильної техніки і технології "Агрохолод" є юридичною особою та володіє закріпленим за ним на праві господарського віддання майном. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно із законодавством, держава та уповноважений орган управління не відповідають за зобов'язаннями підприємства, а підприємство не відповідає за зобов'язаннями держави та Уповноваженого органу управління, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
Згідно із ч.4-6 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" з моменту прийняття рішення про приватизацію об'єкта стосовно його майна (нерухомого майна, інших необоротних активів) та земельної ділянки державної власності, на якій розташований такий об'єкт, забороняється: здійснення операцій (дій), внаслідок яких може відбутися відчуження зазначеного майна чи зменшення його вартості або зменшення розміру земельної ділянки державної власності; обмін, іпотека або застава майна; списання основних засобів, що мають залишкову вартість; безоплатна передача та реалізація майна для погашення заборгованості; передача майна в оренду; внесення майна до статутного капіталу інших суб'єктів господарювання, передача майна в управління та здійснення операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями (факторинг), якщо за період з моменту прийняття такого рішення сума вартості майна, що відчужується, або зобов'язань перевищує 5 відсотків підсумку балансу підприємства за останній звітний період, але не більш як 250 мінімальних заробітних плат протягом одного календарного року; вчинення дій, які можуть призвести до обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку державної власності, на якій розташований такий об'єкт; зміна номінальної вартості або кількості акцій без зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства; прийняття рішень про збільшення або зменшення статутного капіталу, крім випадків збільшення статутного капіталу на суму збільшення вартості власного капіталу товариства; прийняття рішень про припинення господарської організації шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення.
Зазначені обмеження не поширюються на підприємства, які перебувають у процесі приватизації і щодо яких прийнято рішення про реструктуризацію.
Зазначені обмеження діють до завершення приватизації об'єкта.
Строк проведення приватизації об'єкта не повинен перевищувати двох років з моменту прийняття рішення про його приватизацію.
Приватизація об'єкта вважається завершеною з моменту його продажу або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом приватизації (розміщення акцій), і оформляється рішенням відповідного державного органу приватизації.
Отже, заборони щодо накладення арешту на майно боржника за рішеннями судів, що підлягають виконанню Державною виконавчою службу згідно цього Закону відсутні.
При цьому слід зазначити, що оскаржені постанови ні в якому разі не порушують майнових прав позивача, а навпаки спрямовані на його збереження.
Крім того, в матеріалах справи на вимогу Закону, відсутнє рішення про приватизацію об'єкта стосовно його майна (нерухомого майна, інших необоротних активів) та земельної ділянки державної власності, на якій розташований такий об'єкт, наявність якого є обов’язковою умовою для застосування передбачених законодавством заборон. В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції позивач та третя особа на вимогу суду таке рішення також не надали.
На підставі викладеного, постанови про накладення арешту на кошти та майно боржника винесені цілком законно та обґрунтовано, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .
За таких обставин, судова колегія вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції порушив норми матеріального права, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції в порядку ст. 202 КАС України підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року скасувати.
Прийняти у справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут холодильної техніки і технології "Агрохолод" до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, третя особа регіональне відділення Фонду державного майна України в Одеській області про скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії.
постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий: Судді: