розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про визнання події страховим випадком, визнання неправомірною відмову у виплаті страхової виплати, про стягнення невиплаченого страхового відшкодування, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 24 грудня 2015 року,

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просила визнати страховим випадком раптове інфекційне захворювання та лікування, що мало місце 29-30 жовтня 2014 року, визнати неправомірною відмову у здійсненні страхової виплати згідно рахунків медичної установи м. Фалун (Швеція) від 29 жовтня 2014 року на суму 5 225 шведських крон та від 30 жовтня 2014 року на суму 1 700 шведських крон, зобов'язати приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі - ПрАТ "СК "ПЗУ Україна") провести страхову виплату на користь ОСОБА_4на загальну суму 6 925 шведських крон, що еквівалентно 18 351,25 грн.

Зазначала, що 29 серпня 2014 року між нею таПрАТ "СК "ПЗУ Україна" було укладено договір страхування подорожуючих за кордон на період з 29 серпня 2014 року по 31 серпня 2015 року. У період перебування на навчанні в Швеції, 28 жовтня 2014 року із нею стався страховий випадок - несподіване різке погіршення стану здоров'я, що потребувало надання невідкладної медичної допомоги та фінансових затрат.

Дані обставини та види понесених витрат підтверджено витягами з реєстраційного журналу за 29 жовтня 2014 року та 30 жовтня 2014 року, рахунком-фактурою від 30 жовтня 2014 року на суму 1 700 швейцарських крон, рахунком-фактурою від 29 жовтня 2014 року на суму 5 225 швейцарських крон, квитанцією від 30 жовтня 2014 року на купівлю медикаментів на суму 233 швейцарські крони, рецептами від 30 жовтня 2014 року.

Страховою компанією погоджено до відшкодування лише рахунок від 28 жовтня 2014 року на суму 1 268 швейцарських крон, шляхом перерахування на рахунок медичного закладу. В частині виплати інших сум страхового відшкодування страховиком відмовлено, у зв'язку з порушенням ОСОБА_4 умов договору страхування щодо несвоєчасного повідомлення про необхідність отримання невідкладних медичних послуг Асистуючу компанію, а також у зв'язку з тим, що не відносить до страхового випадку звернення ОСОБА_4 в лікарню 29 жовтня 2014 року та 30 жовтня 2014 року, оскільки це витрати за самостійну медичну допомогу.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 вересня 2015 року,позов задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_4 страхову виплату в сумі 6 925 шведських крон, що еквівалентно 18 351,25 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 24 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, виключено посилання на відмову у визнанні страховим випадком події 29-30 жовтня 2014 року та неправомірною відмову у виплаті страхової виплати як зайву зазначену.

У касаційній скарзі ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Частково задовольняючи позов, суди правильно застосували положення ст. ст. 988, 989, 991 ЦК України, Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) , дали належну оцінку наданим сторонами доказам, у тому числі договору страхування, укладеного між сторонами (ст. 212 ЦПК України) прийшли до вірного висновку, що з позивачем стався страховий випадок, який визнано відповідачем - сплатою відшкодування за рахунок від 28 жовтня 2014 року на суму 1 268 швейцарських крон, а тому відмова у виплаті страхового відшкодування за витрати понесені нею 29 жовтня 2014 року та 30 жовтня 2014 року є неправомірною, тому така виплата підлягає стягненню в судовому порядку.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" відхилити, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 24 грудня 2015 року залишити без змін.