Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дем'яносова М.В.

суддів: Леванчука А.О., Парінової І.К.,

Маляренка А.В., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "ІмексБанк" про визнання неправомірними дій щодо неповернення депозиту, повернення банківського вкладу, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвали апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 вересня та 26 жовтня 2015 року,

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ "ІмексБанк" про визнання неправомірними дій щодо неповернення депозиту, повернення банківського вкладу, зобов'язання вчинити дії.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 липня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 липня 2015 року залишено без руху з наданням строку для виконання її вимог, а саме надання доказів сплати судового збору.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 за заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 липня 2015 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові ухвали, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Установлено, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому він указував про те, що є споживачем банківських послуг. Між ним та банком укладено договір банківського строкового вкладу, умови якого банк не виконує. Вказуючи на Закон України "Про захист прав споживачів" (1023-12) та інші норми матеріального та процесуального права, просив позовні вимоги задовольнити.

У справі ухвалено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 липня 2015 року.

Ухвалою судді апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2015 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для виконання її вимог, а саме заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 121,80 грн.

Матеріали справи не містять доказів отримання вказаної ухвали, хоча апеляційним судом копія цієї ухвали неодноразово направлялася на адресу ОСОБА_3

Звертаючись із касаційною скаргою, ОСОБА_3 указує на те, що він звернувся до суду за захистом порушених його прав як споживача, тому він звільнений Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) від сплати судового збору.

Апеляційна скарга за формою й змістом повинна відповідати вимогам ст. 295 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

Постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційний суд не звернув увагу на те, що позивачемпред'явлений позов про захист його прав як споживача послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.

Отже, залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 без руху з підстав несплати ним судового збору, апеляційним судом не звернуто увагу на те, що він звільнений від сплати судового збору з підстав, передбачених Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) .

Судові процедури повинні бути справедливими (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), так як особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на апеляційне оскарження рішення суду.

Ураховуючи викладене та положення п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, оскаржувані ухвали апеляційного суду не можуть вважатися законними та підлягають скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвали апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 вересня та 26 жовтня 2015 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

ухвала оскарженню не підлягає.