Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: територіальна громада Харківської міської ради, комунальне підприємство "Жилкомсервіс", про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 9 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 15 січня 2016 року,

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що на підставі ордеру та рішення виконавчого комітету Орджонікідзевської районної ради м. Харкова від 2 грудня 2008 року йому з членами сім'ї: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 було видано ордер на ізольовану трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. У вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5

За рішенням виконавчого комітету Орджонікідзевського району в м. Харкова ОСОБА_4 визнано основним наймачем кімнати житловою площею 18,9 кв. м разом із братом ОСОБА_5, у квартирі АДРЕСА_2; за ОСОБА_6, як наймачем, визнано кімнату площею 13,9 кв. м у вказаній квартирі; за ОСОБА_7, як наймачем, визнано кімнату площею 11,2 кв. м у спірній квартирі.

Посилаючись на те, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вказаною адресою не проживає довгий час, просив його визнати таким, що втратив право користування житловою площею в кімнаті 18,9 кв. м квартири АДРЕСА_1

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 9 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 15 січня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд правильно застосував положення ст. 71 ЖК УРСР, на підставі наданих сторонами доказам (ст. 212 ЦПК України) та вірно виходив із відсутності об'єктивних та переконливих доказів на підтвердження непроживання відповідача у спірній квартирі без поважних причин понад шість місяців.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 9 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 15 січня 2016 року залишити без змін.