Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого суддів: Колодійчука В.М., Висоцької В.С., Кафідової О.В., Умнової О.В., Фаловської І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Банк Форум", третя особа: ОСОБА_7 про визнання поруки припиненою, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства "Банк Форум", третя особа: ОСОБА_6 про визнання поруки припиненою, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 24 вересня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2014 року публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі ПАТ "Банк Форум", банк) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідачів, як з поручителів ТОВ "Техноторг - Дон" заборгованість за кредитним договором від 6 червня 2011 року у розмірі 41292825,70 грн.
Позов мотивовано тим, що 6 червня 2011 року між Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є ПАТ "Банк Форум", та ТОВ "Техноторг - Дон" був укладений кредитний договір, відповідно умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості у сумі 55 000 000 грн з кінцевим терміном повернення - 5 червня 2012 року включно. 24 квітня 2013 року в забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором між банком та ОСОБА_6, був укладений договір поруки, а також договір поруки між банком та ОСОБА_7, відповідно до умов яких відповідачі поручилися перед банком за належне виконання позичальником ТОВ "Техноторг" зобов'язань, що випливають з кредитного договору, у повному обсязі в межах сумарного максимального ліміту фінансування, що становить 55 000 000 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань позичальником станом на 19 серпня 2014 року загальна сума заборгованості за кредитним договором склала 41 292 825,70 грн, а саме: 33 700 000 грн - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів; 4 206 219,19 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 2 484 473,43 грн - сума пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за простроченим кредитом та процентами; 601 422,05 грн - сума штрафу за порушення п. 3.1.2. договору застави, яка обчислюється в розмірі 1% річних; 300 71 1,03 грн - сума штрафу за порушення п.3.1.6 договору застави, яка обчислюється в розмірі 0,5% річних. Вказану заборгованість банк просив стягнути з відповідачів, як з поручителів в солідарному порядку.
У лютому 2015 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали зустрічні позови про визнання договорів поруки припиненими.
В обґрунтування зустрічних позовів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 посилались на порушення їх прав внаслідок укладення між банком та боржником ТОВ "Техноторг" 30 липня та 13 серпня 2013 року додаткових угод про внесення змін до кредитного договору, що потягло за собою зміну періоду кінцевого повернення кредитних коштів, розширення обсягу основного зобов'язання, що призвело до збільшення періоду нарахування відсотків, а також збільшення на 5% плати за користування грошовими коштами в разі перевищення загального ліміту кредитування у 55 000 000 грн внаслідок коливання іноземних валют до гривні. Оскільки на такі зміни вони як поручителі не погоджуватись, їх порука є припиненою, що виключає їх відповідальність перед позивачем.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 24 вересня 2015 року, у задоволенні позову ПАТ "Банк Форум", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості відмовлено. Позов ОСОБА_6 до ПАТ "Банк Форум" про визнання поруки припиненою задоволено. Визнано поруку ОСОБА_6 за договором поруки №1-0148/13-26-Р, що був укладений 24 березня 2013 року між ОСОБА_6 та ПАТ "Банк Форум" такою, що припинена. Позов ОСОБА_7 до ПАТ "Банк Форум" про визнання поруки припиненою задоволено. Визнано поруку ОСОБА_7 за договором поруки №1-0149/13-26-Р, що був укладений 24 березня 2013 року між ОСОБА_7 та ПАТ "Банк Форум" такою, що припинена. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Представник ПАТ "Банк Форум", не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ПАТ "Банк Форум" та відмовити у задоволенні зустрічних позовів.
Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволення первісного позову та задовольняючи зустрічні позови виходив з того, що договором про внесення змін № 4 від 30 липня 2013 року в частині доповнення пункту 5.2.2 кредитного договору пунктом 5.2.2.1 відбулася зміна основного зобов'язання ТОВ "Техноторг-Дон" і, відповідно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як поручителів. Під час судового розгляду справи відповідачами за первісним позовом було доведено той факт, що обсяг відповідальності боржника був збільшений, а як наслідок - збільшений був і обсяг відповідальності солідарних поручителів. Солідарні поручителі у передбаченому законом та договором порядку не надали згоди на зміну зобов'язання, що в сукупності із збільшенням їх відповідальності є підставою для припинення поруки, відповідно до вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України.
Вказані висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 6 червня 2011 року між АКБ "Форум", правонаступником якого є ПАТ "Банк Форум", та ТОВ "Техноторг-Дон" укладений кредитний договір № 0011/11/26-KL, відповідно умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії для поповнення оборотних коштів з максимальним лімітом заборгованості у сумі 55 000 000 грн, строком користування по 5 червня 2012 року включно, зі сплатою процентів, які розраховуються відповідно до ст. 6 кредитного договору, за користування кредитними коштами.
24 квітня 2013 року в забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором між банком та ОСОБА_6 укладений договір поруки № 1-0148\13\26-Р, а також договір поруки між банком та ОСОБА_7 № 1-0149\13\26-Р, відповідно умов яких відповідачі поручилися перед банком за належне виконання позичальником ТОВ "Техноторг" зобов'язань, що випливають з кредитного договору у повному обсязі в межах сумарного максимального ліміту фінансування, що становить 55 000 000 грн - кожний.
Пунктом 1.1.2 цих договорів поруки передбачено, що поручитель поручається по всіх зобов'язаннях боржника за кредитним договором №0011/11/26 KL від 6 червня 2011 року, включаючи всі дійсні та\або можливі зміни та\або доповнення, внесені та\або такі, що можуть бути внесені в майбутньому. У разі порушення боржником забезпеченого порукою зобов'язання за кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а кредитор відповідно має право звернутися з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпеченого порукою зобов'язання як до відповідного боржника та поручителя разом, так і будь-кого з них окремо.
У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань станом на 19 серпня 2014 року загальна сума заборгованості відповідачів за зазначеним кредитним договором складає 41 292 825,70 грн, яка складається з: 33 700 000 грн - простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів; простроченої заборгованості за нарахованими процентами 4 206 219,19 грн; суми пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за простроченим кредитом та процентами 2 484 473,43 грн; сума штрафу за порушення п. 3.1.2. договору застави, яка обчислюється в розмірі 1% річних у розмірі 601 422,05 грн; суми штрафу за порушення п.3.1.6 договору застави, яка обчислюється в розмірі 0,5% річних у розмірі 300 711,03 грн.
9 червня 2011 року між банком та ТОВ "Техноторг-Дон" укладений договір про внесення змін № 1, яким доповнено п.4.5. щодо умов подання заявки.
28 травня 2012 року між банком та ТОВ "Техноторг-Дон" укладений договір про внесення змін № 2 та п.п. 2.4. та 4.1. кредитного договору викладені в новій редакції, встановлено погашення кредиту не пізніше 5 червня 2013 року.
Договором про внесення змін № 3 від 24 квітня 2013 року кредитний договір було викладено в новій редакції, кінцевий термін погашення кредиту встановлений 23 квітня 2014 року (п.1.4). Договорами про внесення змін № № 4,5 від 30 липня 2013 року та 30 вересня 2013 року п.п. 1.6 та 5.2.2 та п.5.2.6 викладені в новій редакції.
Договором про внесення змін № 6 від 10 лютого 2014 року сторони дійшли згоди дозволити відстрочення дати погашення заборгованості (пролонгації) вибірок, як це визначено в п. 2.3.5. кредитного договору, не застосовуючи умови щодо обмеження строку користування вибірками в 120 календарних днів, але в будь-якому випадку погашення заборгованості має відбуватися не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту, як він визначений п.1.4. кредитного договору.
Звертаючись до суду з позовом банк просив стягнути вищевказану вказану суму заборгованості з поручителів в солідарному порядку.
При цьому, подаючи зустрічні позови, поручителі посилалися на відсутність правових підстав для стягнення з них кредитної заборгованості в силу припинення поруки з підстав, передбачених ч.1 ст. 559 ЦК України, зокрема у зв'язку зі зміною зобов'язання без їх згоди, внаслідок чого збільшився обсяг їх відповідальності.
Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які зумовили збільшення обсягу відповідальності останнього.
Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення нових умов порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов'язання про дострокове повернення кредиту та плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.
Внесення додатковою угодою змін до кредитного договору в частині збільшення розміру процентної ставки без згоди поручителя на такі зміни призводить до збільшення обсягу відповідальності останнього і зумовлює припинення поруки.
Установлення додатковою угодою до кредитного договору збільшеного розміру суми кредиту, без згоди поручителя, призводить до збільшення обсягу відповідальності останнього, та є підставою для визнання поруки такою, що припинилась відповідно до вимог частини першої статті 559 ЦК України.
Вищевказане узгоджується з правоими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі №6-1161цс15, від 17 грудня 2014 року, від 20 лютого 2013 року в справі № 6-172цс12, які, відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для усіх судів України.
Договором про внесення змін № 4 до кредитного договору № 0011/11/26- KL від 6 червня 2011 року, укладеним 30 липня 2013 року, п. 5.2.2 кредитного договору було доповнено п. 5.2.2.1 наступного змісту: "забезпечити погашення заборгованості в сумі, що перевищуватиме кредитний ліміт (що встановлений п. 1.2 цього договору) внаслідок зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют та/або зміни кросс-курсу іноземних валют, наданих та не погашених поручителем-1 вибірок за кредитним договором № 1-0030/13/26 KL від 24 квітня 2013 року, який визначається за офіційним курсом гривні до цих валют, якщо наслідком таких курсових коливань загальна сума фактичної заборгованості Позичальника за цим Договором з урахуванням його заборгованості за кредитним договором № 1-0029/13/26 КL від 24 квітня 2013 року разом із заборгованістю поручителя-1 за кредитним договором № 1-0030/13/26 КL від 24 квітня 2013 року в еквіваленті валюти, в якій встановлено кредитний ліміт (п. 2.1 цього договору), перевищуватиме на 5% (п'ять процентів) і більше протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати виникнення такого пере ліміту. Під офіційним курсом гривні для цілей цього підпункту договору розуміється курс гривні до відповідної іноземної валюти, що встановлюється Національним банком України на відповідну дату.
Заперечуючи проти доводів зустрічних позовів щодо збільшення обсягу відповідальності поручителів при прийнятті зазначених змін до кредитного договору, банк послався на те, що п. 5.2.2.1 договору стосується зобов'язань поручителя-1 (ТОВ "Техноторг") за іншим зобов'язанням, а саме - по кредитному договору № 1-0030/13/26 КL від 24 квітня 2013 року. Зобов'язань ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по кредитному договору № 001 1/11/26- КL від 6 червня 2011 року цей пункт не стосується.
Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій дали належну правову оцінку вказаним доводам та правильно виходили з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Техноторг-Дон" було укладено два кредитні договори: № 0011/11/26 KL від 6 червня 2011 року та № 1-0029/13/26 KL від 24 квітня 2013 року, і крім того, було укладено кредитний договір № 1-0030/13/26 KL від 24 квітня 2013 року між банком і ТОВ "Техноторг" (яке у спірному пункті 5.2.2.1 зазначене як поручитель-1).
Згідно із н.1.2 кредитного договору № 001 1/1 1/26-КL в редакції від 23 квітня 2013 року протягом всього періоду дії цього договору максимальна заборгованість позичальника (тобто ТОВ "Техноторг-Дон") не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 55000000 гри.
Із змісту п.5.2.2.1 вбачається, що ТОВ "Техноторг-Дон" взяло на себе зобов'язання: 1) погасити заборгованість, що перевищуватиме кредитний ліміт (що встановлений п. 1.2 цього Договору) на 5% і більше; 2) погасити заборгованість, яка виникла не тільки внаслідок невиконання умов кредитного договору, а й ту, на яку ця заборгованість збільшилась внаслідок зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют та/або зміни кросс-курсу іноземних валют; 3) погасити загальну суму фактичної заборгованості позичальника (тобто ТОВ "Техноторг-Дон"), яка буде визначатися за цим договором, з урахуванням його заборгованості за кредитним договором № 1-0029/13/26 КL від 24 квітня 2013 року разом із заборгованістю поручителя-1 (тобто ТОВ "Техноторг") за кредитним договором № 1- 0030/13/26 КL від 24 квітня 2013 року в еквіваленті валюти, в якій встановлено кредитний ліміт (п. 2.1 цього Договору); 4) погасити заборгованість протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати виникнення такого пере ліміту.
За умовами договорів поруки, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поручилися за належне і своєчасне виконання ТОВ "Техноторг-Дон" та ТОВ "Техноторг" у повному обсязі зобов'язань, що випливають з кредитних договорів: № 0011/11/26 КL від 6 червня 2011 року № 1-0029/13/26 KL від 24 квітня 2013 року та № 1-0030/13/26 KL від 24 квітня 2013 року відповідно.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поручилися за виконання договорів, взятих у національній валюті - гривні, при тому по кожному з них окремо.
Разом з тим, пунктом п.5.2.2.1, сума заборгованості прив'язується до зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют та/або зміни кросс-курсу іноземних валют (хоча кредити видано у гривні), потім різниця між основною заборгованістю і тою, що виникла внаслідок зазначеної зміни курсу гривні або зміни кросс-курсу іноземних валют, сплюсовується по всім трьом вищезазначеним договорам, в тому числі і по укладеному з іншою юридичною особою - ТОВ "Техноторг", і в тому разі, якщо сума цієї різниці перевищує на 5% і більше відсотків суму, зазначену у п. 2.1 договору № 1-0030/13/26 KL від 24 квітня 2013 року, до якого і внесено п. 5.2.2.1, тобто 55000000 грн, то ТОВ "Техноторг-Дон" зобов'язалося погасити дану суму протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати виникнення такого переліміту.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що договором про внесення змін № 4 від 30 липня 2013 року в частині доповнення пункту 5.2.2 кредитного договору пунктом 5.2.2.1 відбулася зміна основного зобов'язання ТОВ "Техноторг-Дон", і, відповідно зобов'язання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як поручителів.
У зв'язку з внесенням змін до кредитного договору, обсяг відповідальності поручителів був дійсно збільшений, що в свою чергу тягне або може потягти за собою появу для них інших нових ризиків, відмінних від тих, з якими вони попередньо погодилися при укладенні договорів поруки.
При цьому, солідарні поручителі у передбаченому законом та договором порядку не надавали згоди на зміну зобов'язання, що в сукупності із збільшенням відповідальності поручителів є підставою для припинення поруки відповідно до вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України.
Вказаних висновків не спростовують і доводи касаційної скарги про те, що поручителі погодились на майбутні зміни зобов'язання, надавши таку згоду в п. 1.1.2 договорів поруки.
Так, договір поруки може містити умови про те, що поручитель наперед дає свою згоду відповідати за боржника у випадку зміни основного зобов'язання,
Разом з тим, згода поручителя на збільшення обсягу його відповідальності має бути очевидною і наданою в спосіб, передбачений договором поруки. Така згода повинна бути конкретною та чітко обумовленою, тобто у договорі повинно бути конкретно обумовлено згоду поручителів на зміну зобов'язання в бік збільшення відповідальності боржника та поручителів. І в такому разі ця умова договору є результатом домовленості сторін (банку і поручителя).
Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про припинення поруки та відсутності правових підстав для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості, як з поручителів.
Встановивши факти та визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували правові норми та ухвалили правильні по суті рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних рішень. При вирішенні даної справи судами правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
За таких обставин, відповідно до ст. 337 ЦПК України касаційну скаргу слід відхилити і залишити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 24 вересня 2015 року залишити без змін.
ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
судді
В.М. Колодійчук
В.С. Висоцька
О.В. Кафідова
О.В. Умнова
І.М. Фаловська