Умнової О.В., Висоцької В.С., Колодійчука В.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс", третя особа: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 28 жовтня 2015 року,-

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, вимоги якого змінив в ході розгляду справи, просив визнати недійсними кредитний договір від 30 серпня 2007 року та договір іпотеки від 30 серпня 2007 року, укладені від імені ОСОБА_4 з акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Сведбанк".

Позов мотивовано тим, що у жовтні 2014 року ОСОБА_4 стало відомо про те, що нібито ним 30 серпня 2007 року був укладений з акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" кредитний договір, за умовами якого позивач отримав кредитні кошти у сумі 125000 доларів США. В забезпечення виконання умов кредитного договору також в цей же день був укладений договір іпотеки. ОСОБА_4 стверджує, що ним ці договори не укладалися і не підписувалися, тому посилаючись на вимоги ст.ст. 203, 215 ЦК України, звернувся з вищевказаним позовом до суду.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 27 серпня 2015 року позов задоволено. Визнано недійсним кредитний договір від 30 серпня 2007 року, укладений від імені ОСОБА_4 з акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Сведбанк", а в подальшому товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс". Визнано недійсним іпотечний договір від 30 серпня 2007 року, укладений від імені ОСОБА_4 з акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Сведбанк", а в подальшому товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс".

Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 17 вересня 2015 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 28 жовтня 2015 року рішення районного суду скасовано, з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Представник позивача, не погоджуючись з даним рішенням суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду.

Дослідившиматеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідност. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку із чим, обґрунтовано скасував рішення місцевого суду та вирішив спір по суті.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30 серпня 2007 року між акціонерним комерційним банком "ТАС Комерцбанк" і ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти у сумі 125000 доларів США на споживчі цілі до 30 серпня 2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5% річних. В забезпечення виконання умов кредитного договору між тими ж сторонами і в той же день був укладений іпотечний договір, згідно з яким ОСОБА_4 передав банку в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 03 березня 2015 року була призначена судово-почеркознавча експертиза, якою зобов'язано ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" надати експерту оригінали договорів від 30 серпня 2007 року.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем оригінали договорів на дослідження експерту не надано, тому експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз складено повідомлення про неможливість дачі висновку судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи і ухвала суду залишена без виконання.

Скасовуючи рішення місцевого суду, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції безпідставно не дано належної оцінки іншим, зібраним у справі доказам.

Так, заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 16 серпня 2011 року, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги ПАТ "Сведбанк" і стягнуто з ОСОБА_4 1011532,76 грн в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 30 серпня 2007 року. Крім того, чинним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 14 березня 2012 року відмовлено у задоволенні позову дружини позивача ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ПАТ "Сведбанк" про визнання кредитних договорів недійсними і, в тому числі, договору від 30 серпня 2007 року.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки вказаними рішеннями встановлена та обставина, яка в силу положень ч.3 ст. 61 ЦПК Українине потребує доказування, про те, що між позивачем ОСОБА_4 і ПАТ "Сведбанк" був укладений кредитний договір від 30 серпня 2007 року. Крім того, із виписки по особовому рахунку ОСОБА_4 за період з 30 серпня 2007 року по 28 листопада 2012 року вбачається, що позивач здійснював часткове погашення кредитної заборгованості до 20 листопада 2008 року.

При вирішенні даної справи апеляційним судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Посилання представника позивача щодо не проведення почеркознавчої експертизи не є обґрунтованими та правильно не прийнятті апеляційним судом, оскільки для розгляду справи було достатньо інших належних і достовірних доказів.

Рішення апеляційного суду обґрунтоване та законне по суті не може бути скасоване лише з формальних підстав.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -