Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів: Гвоздика П.О., Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г., Завгородньої І.М., Мартинюка В.І., за участю представника ПАТ "Банк Форум" - Сидоренко Ю.А.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", ОСОБА_7, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колєсник Світлана Анатоліївна, про визнання договору іпотеки недійсним, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року,

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" (далі - ТОВ "Анна-Д") звернулось до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначило, що будівля магазину, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у м. Києві, належала на праві власності ТОВ "Анна-Д".

У 2005 році у процесі виконавчого провадження, відкритого за наказом господарського суду м. Києва, спеціалізоване державне підприємство "Укрспец'юст" провело прилюдні торги з реалізації нерухомого майна ТОВ "Анна-Д". Переможцем прилюдних торгів в частині будівлі магазину визнано ОСОБА_7

ТОВ "Анна-Д" оспорило результати прилюдних торгів у суді, у зв'язку із чим ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 листопада 2006 року було накладено арешт на будівлю магазину по АДРЕСА_1 у м. Києві та заборонено ОСОБА_7 відчужувати придбане на торгах нерухоме майно.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 травня 2008 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25 вересня 2008 року, визнано недійсними прилюдні торги, за результатами яких ОСОБА_7 набув у власність будівлю магазину.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25 жовтня 2010 року, залишеним без змін судовими рішеннями судів апеляційної та касаційної інстанцій, було задоволено позов ТОВ "Анна-Д" про витребування будівлі магазину від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7

Указане рішення було виконане, проте позивач позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію права власності на будівлю магазину, оскільки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявний запис про обтяження будівлі магазину. Підставою для обтяження став договір іпотеки від 15 січня 2007 року, укладений між Акціонерним комерційним Банком "Форум" (далі - АКБ "Форум"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум", та ОСОБА_7

Позивач вважає договір іпотеки недійсним з підстав недодержання при його укладенні вимог закону, оскільки ОСОБА_7 не мав права його укладати, так як він не набув права власності на майно, а отже, не вправі був розпоряджатись ним. ОСОБА_7 не мав права вчиняти дії щодо укладення договору іпотеки і у зв'язку з наявністю ухвали суду про накладення арешту.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Анна-Д" просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що належних та допустимих доказів того, що АКБ "Форум" та ОСОБА_7 на момент підписання договору іпотеки від 15 січня 2007 року було недодержано вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, матеріали справи не містять.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 19 грудня 2005 року Спеціалізованим державним підприємством "Укрспец'юст" були проведені прилюдні торги з реалізації майна, яке належить ТОВ "Анна-Д", а саме: лот № 1 - будівля магазину (павільйон № 1), загальною площею 156,4 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 у м. Києві, зі стартовою ціною 173 726,00 грн та лот № 2 - споруда складу металевого (павільйон № 7), загальною площею 77,7 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 у м. Києві, зі стартовою ціною 22 485,40 грн.

За результатами проведення прилюдних торгів складено протоколи № № 5280192-1 та 5280192-2, які 19 грудня 2005 року затверджені директором Київської міської філії Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец'юст".

Переможцем прилюдних торгів з реалізації будівлі магазину (павільйон № 1), загальною площею 156,4 кв. м став ОСОБА_7

26 січня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. ОСОБА_7 було видано свідоцтво про право власності на будівлю магазину, загальною площею 156,4 кв. м по АДРЕСА_1 у м. Києві.

На підставі даного свідоцтва 11 квітня 2006 року Київським МБТІ було зареєстровано право приватної власності на будівлю магазину, загальною площею 156,4 кв. м по АДРЕСА_1 у м. Києві за ОСОБА_7

Так, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 листопада 2006 року у цивільній справі № 2-5586/06 за позовом ТОВ "Анна-Д" до Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец'юст", ОСОБА_7, ОСОБА_10, третя особа - КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно", про визнання прилюдних торгів недійсними задоволено заяву ТОВ "Анна-Д" та накладено арешт на будівлю магазину складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 у м. Києві, та заборонено ОСОБА_7 та ОСОБА_10 відчужувати нерухоме майно, придбане на торгах 19 грудня 2005 року.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12 жовтня 2012 року скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 листопада 2006 року у цивільній справі № 2-5586/06, шляхом скасування накладеного арешту на будівлю магазину складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 у м. Києві.

У подальшому 15 січня 2007 року між АКБ "Форум" та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 0002/07/00-КЕ, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію для споживчих цілей з лімітом в розмірі 100 000 доларів США терміном по 14 січня 2011 року.

Для забезпечення виконання позичальником зобов'язань, взятих на себе за кредитним договором № 0002/07/00-КЕ, 15 січня 2007 року між АКБ "Форум" та ОСОБА_7 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А., зареєстрований за № 412, за яким ОСОБА_7 передав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: будівлю магазину загальною площею 156,4 кв. м по АДРЕСА_1 у м. Києві.

У даному договорі іпотеки приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. було накладено заборону на відчуження будівлі магазину загальною площею 156,4 кв. м по вул. АДРЕСА_1 у м. Києві. Зареєстровано заборону за № 413.

20 лютого 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. до Державного реєстру іпотек було внесено відповідний реєстраційний запис щодо укладення договору іпотеки від 15 січня 2007 року.

Судами також установлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 травня 2008 року, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 25 вересня 2008 року, позов ТОВ "Анна-Д" до Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец'юст", Державної виконавчої служби Дарницького району м. Києва, фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, третя особа - ТОВ "Дарницький ринок", про визнання торгів недійсними задоволено повністю.

Визнано недійсними прилюдні торги, проведені 19 грудня 2005 року Спеціалізованим державним підприємством "Укрспец'юст" з реалізації майна, яке належить ТОВ "Анна-Д", а саме: лот № 1 - будівля магазину (павільйон № 1), загальною площею 156,4 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 у м. Києві, зі стартовою ціною 173 726,00 грн та лот № 2 - споруда складу металевого (павільйон № 7), загальною площею 77,7 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 у м. Києві, зі стартовою ціною 22 485,40 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25 жовтня 2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01 березня 2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 16 листопада 2011 року, позовні вимоги ТОВ "Анна-Д" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про витребування майна задоволено.

Витребувано у фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 нежитлове приміщення - будівлю магазину загальною площею 156,4 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у м. Києві, та передано її ТОВ "Анна-Д".

25 жовтня 2014 року ТОВ "Анна-Д" звернулося до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві із заявою про реєстрацію права власності на будівлю магазину загальною площею 156,4 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у м. Києві.

25 листопада 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві було винесено рішення про відмову у державній реєстрації права власності на будівлю магазину загальною площею 156,4 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у м. Києві, за ТОВ "Анна-Д".

Підставою для відмови став той факт, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявний активний запис про обтяження на будівлю магазину загальною площею 156,4 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у м. Києві. Крім того, рішення господарського суду міста Києва від 25 жовтня 2010 року не є правовстановлюючим документом, оскільки не містить відомостей щодо визнання права власності за заявником.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Згідно із ч. 1 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

За нормами ст. 5 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на час укладення договору застави) предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Статтею 18 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на час укладення договору застави) встановлено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; 4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається зі змісту оспорюваного іпотечного договору, у ньому передбачено всі істотні умови для такого виду договору, відповідно до вимог чинного законодавства та інших нормативно-правових актів.

Як на одну з підстав своїх вимог позивач посилається на те, що на момент укладення договору іпотеки була чинною ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 8 листопада 2006 року про накладення арешту на спірну будівлю магазину.

За приписом ст. 6 Закону України "Про іпотеку" обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

З огляду на вказане підставою для відмови у державній реєстрації прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна чи розпорядження ним, а також обов'язковою умовою вчинення відповідної нотаріальної дії є відсутність у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проте доказів на підтвердження тієї обставини, що на момент укладення оспорюваного договору іпотеки до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено запис про арешт будівлі магазину, суду не надано.

Такі висновки судів попередніх інстанцій є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судами не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна-Д" відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.