розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" до ОСОБА_4 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення місць загального користування, за касаційними скаргами ОСОБА_4 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 9 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 5 листопада 2015 року та ухвали апеляційного суду Черкаської області від 8 грудня 2015 року,

У грудні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (далі - ТОВ "Сміла Енергоінвест") звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що вони здійснюють постачання теплової енергії у будинок АДРЕСА_1. ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач має заборгованість за надані ними послуги з централізованого опалення місць загального користування за період з жовтня 2010 року по березень 2014 року у сумі 1 006 грн 27 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 9 червня 2015 року, з урахуванням виправлень внесених ухвалою цього ж суду від 30 червня 2015 року, позов ТОВ "Сміла Енергоінвест" задоволено частково, стягнуто на його користь з ОСОБА_4 заборгованість за послуги з централізованого опалення місць загального користування у будинку АДРЕСА_1 за період з лютого 2011 року по січень 2014 року у сумі 679 грн 34 коп. та судовий збір у сумі 165 грн 65 коп., а всього 881 грн 74 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 5 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 червня 2015 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 8 грудня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 8 грудня 2015 року рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 9 червня 2015 року залишено без змін.

У касаційних скаргах ОСОБА_4 просить скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 9 червня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 5 листопада 2015 року та ухвали апеляційного суду Черкаської області від 8 грудня 2015 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із ст. 382 ЦК України, ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та рішення Конституційного суду України від 2 березня 2004 року (v004p710-04) № 4 рп/2004 власники квартир багатоквартирних будинків та приватизованих кімнат гуртожитків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Таким чином співвласники житлового будинку повинні брати участь у витратах на його утримання пропорційно своїй частці у будинку.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків; 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Статтями 20, 21 цього Закону визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, а також його правом є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно із Порядком відключення житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 липня 2005 року № 4 (z1478-05) , при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, відключення приміщень виконується монтажною організацією, яка реалізує проект за участю наймача квартири та по закінченню робіт складається акт про відключення квартири від мереж ЦО і ГОП, який в десятиденний термін подається заявником до міжвідомчої комісії для розгляду на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору щодо надання послуг з централізованого теплопостачання.

Пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , визначено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до Методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Пунктом 1.2. Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, що затверджена наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року за № 1237/13111 (z1237-06) , передбачено, що ця Методика встановлює порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування (далі МЗК) у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ "Сміла Енергоінвест", суди правильно виходили із встановлених у справі обставин та наявних у справі доказів, які свідчать про те, що позивачем здійснювалась подача теплової енергії до будинку АДРЕСА_1, який не відключено у передбаченому законом порядку від мереж централізованого опалення. У квартирі АДРЕСА_1 проживає відповідач ОСОБА_4 Оскільки житло відповідача знаходиться у багатоквартирному будинку, то відповідач зобов'язаний нести всі витрати по утриманню та обслуговуванню будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку, а отже, оплачувати ці послуги згідно з діючими тарифами. При цьому відсутність договору з обслуговування, що має бути укладено між власником квартири і відповідним надавачем послуг, не звільняє таку особу від несення витрат на утримання спільного майна. За таких обставин суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ТОВ "Сміла Енергоінвест" та стягнення на користь останнього з ОСОБА_4 заборгованості за послуги з централізованого опалення у будинку АДРЕСА_1, за період з лютого 2011 року по січень 2014 року, у межах строку позовної давності, у сумі 679 грн 34 коп.

Разом із цим оскаржувані ухвали відповідають вимогам ЦПК України (1618-15) і підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.

Наведені в касаційних скаргах доводи заявника є необґрунтованими й правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення та ухвали апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги ОСОБА_4 відхилити, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 9 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 5 листопада 2015 року та ухвали апеляційного суду Черкаської області від 8 грудня 2015 року залишити без змін.