розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ земельної ділянки в натурі; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ земельної ділянки та будинку в натурі, припинення права власності та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 09 грудня 2015 року,

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, у якому просила суд виділити їй в натурі Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1250 га із земельної ділянки загальною площею 0,25 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташованої за адресою: АДРЕСА_1, припинити право спільної сумісної власності сторін на цю земельну ділянку.

Позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтувала тим, що вищевказана земельна ділянка з розташованими на ній житловим будинком та надвірними господарськими спорудами належать сторонам на праві спільної сумісної власності без визначення часток, однак, вони не можуть дійти згоди щодо порядку та умов поділу земельної ділянки в натурі, що і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 та просив суд визнати за ним право власності та виділити в натурі належну йому частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (будівля А-1 в копії технічного паспорта від 10 квітня 2014 року), загальною площею 20,9 кв. м., що залишилася після знищення ОСОБА_4 частини цього ж будинку, яка була в її користуванні; зобов'язати ОСОБА_4 відновити виділену в натурі частину будинку до придатного для проживання стану; припинити право власності ОСОБА_4 на будинок, оскільки вона самочинно зруйнувала ту частину будинку, якою користувалась; виділити в натурі ОСОБА_5 Ѕ частину земельної ділянки площею 0,125 га із земельної ділянки розміром 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з урахуванням розташування на цій ділянці будинку та обов'язковості безперешкодного доступу ОСОБА_5 до розміщеного на земельній ділянці колодязя, який є спільною власністю сторін, з виділеної йому частини ділянки; припинити право спільної сумісної власності сторін на спірну земельну ділянку.

Свої зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 обґрунтував тим, що ОСОБА_4 постійно грубо порушує правила сумісного володіння. Так, без згоди співвласника вона самочинно побудувала новий будинок, встановлений без дотримання протипожежних та архітектурних норм, у результаті чого була створена загроза для існування спільного будинку. Без згоди співвласника спільний будинок був відключений від електромережі, та ОСОБА_4 розібрала більшу частину даху спільного будинку, щоб використати покрівельний матеріал з нього для свого нового будинку.

У результаті самовільного зруйнування (знищення) ОСОБА_4 тієї частини будинку, якою користувалась її сім'я, загальна площа будинку зменшилась, згідно оновленого технічного паспорта, до 20,9 кв. м. Тобто, частка ОСОБА_5 тепер складає лише 10,45 кв. м. житла.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 346, ст. 349 ЦК України, знищення майна є підставою для припинення права власності. Позивач за зустрічним позовом вважає, що зруйнування відповідачкою частки будинку, якою вона користувалась, є підставою для припинення права власності на її частку в будинку. Крім того, ОСОБА_5 вважає, що захист його права власності можливий шляхом зобов'язання відповідача відновити його частку будинку до придатного для проживання стану, тому просив суд задовольнити зустрічний позов.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 09 грудня 2015 року, в задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 09 грудня 2015 року в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_4, в іншій частині судові рішення залишити без змін. При обґрунтуванні вимог касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Керуючись ч. 5 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ земельної ділянки в натурі; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ земельної ділянки та будинку в натурі, припинення права власності та зобов'язання вчинити певні дії,призначити до судового розгляду.