Іваненко Ю.Г., Гвоздика П.О., Мартинюка В.І., розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_4 про видачу дублікату виконавчого листа, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року,

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 серпня 2005 року у справі № 6-2623/2005 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 430 056 грн 83 коп. суми боргу.

У січні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, обґрунтовуючи свою вимогу тим, що виконавчий лист втрачено, а рішення суду не виконане. Виконавчий лист перебував на виконанні у ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві, однак виконавче провадження знищено.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06 лютого 2015 року видано дублікат виконавчого листа № 2-2623/2005, виданого Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 430 056 грн 83 коп. суми боргу.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 01 квітня 2015 року ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 06 лютого 2015 року скасовано з передачею питання на новий розгляд.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28 серпня 2015 року видано дублікат виконавчого листа № 2-2623/2005, виданого Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 430 056 грн 83 коп. суми боргу.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 28 серпня 2015 року скасовано.

Відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу апеляційного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року, залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та постановляючи нову про відмову у задоволенні заяви, апеляційний суд виходив з того, що рішення суду набрало законної сили у вересні 2005 року, а 19 січня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред'явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката необхідно подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Однак, заявник одночасно із заявою про видачу дубліката виконавчого листа із заявою про поновлення строку не звертався.

Доводи касаційної скарги про те, що із заявою про видачу дубліката виконавчого листа ОСОБА_4 звернувся одразу після відповіді виконавчої служби про знищення виконавчого провадження, а тому строк не пропущений не знайшли свого підтвердження, оскільки виконавчі документи повинні бути пред'явлені до виконання в строки, встановлені ст. 22 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-ХІV (606-14) ).

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 606-ХІV державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 606-ХІV стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду. Таке право стягувача передбачено також ч. 1 ст. 371 ЦПК.

Зазначений строк є процесуальним, а отже, може бути поновлений.

Таким чином, відсутні підстави для висновку про порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ