розглянувши у судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості із оплати за житлово-комунальні послуги та утримання будинку й прибудинкової території

за касаційною скаргою ОСОБА_4 в особі представника на рішення апеляційного суду м. Києва від 26 травня 2015 року, -

У липні 2014 року комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація 107 Голосіївського району" (далі - КП "ЖЕО 107 Голосіївського району") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості із оплати за житлово-комунальні послуги та утримання будинку й прибудинкової території, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11 березня 2011 року між КП "ЖЕО 107 Голосіївського району" та відповідачем було укладено договір № 343-п-11 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території в приміщенні за адресою АДРЕСА_1. Відповідачу щомісячно нараховувалася плата та виставлялися рахунки за спожиті послуги, які оплачувалися неналежним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 19 334,17 грн, що підтверджується відповідним розрахунком.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суду стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також стягнути суму інфляційних втрат, 3 % річних за користування коштами, та пеню, а всього 23 220,13 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 26 травня 2015 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 листопада 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП "ЖЕО 107 Голосіївського району" заборгованість за комунальні послуги та утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 8 624,54 грн, інфляційні втрати у розмірі 517,47 грн та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 798, 89 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

У справі встановлено, що КП "ЖЕО 107 Голосіївського району" створено рішенням Голосіївської районної у м. Києві ради № 10/09 від 08 листопада 2007 року, метою та предметом діяльності якого є виконання робіт по утриманню та обслуговуванню житлових та нежитлових будинків, прибудинкових територій територіальної громади міста Києва відповідно до замовлення та договорів; виконання робіт та надання послуг по утриманню житлових та нежитлових будинків інших форм власності за угодами із власниками цих будинків або уповноваженими представниками. Для досягнення цілей та виконання завдань діяльності підприємству надано право, зокрема: укладати договори, угоди та здійснення інших правочинів з юридичними особами та окремими громадянами, здійснювати розрахунки з фізичними та юридичними особами за житлово-комунальні та інші послуги.

ОСОБА_3 є власником нежитлового приміщення у АДРЕСА_1.

11 березня 2011 між ОСОБА_3 та КП "ЖЕО 107 Голосіївського району" було укладено типовий договір № 343-П-11, предметом якого виступає господарське використання нежитлових приміщень, утримання будинку та прибудинкової території, технічного обслуговування та надання комунальних послуг у АДРЕСА_1 та забезпечення споживачем своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, передбачених договором. Відповідно до умов даного договору виконавець надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішення органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, а споживач отримує послуги та оплачує їх в установлений цим договором строк (п. 2, 8, 9 договору). Пунктом 7 договору сторони визначили, що керуються діючими "Правилами користування системою комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах "України", затвердженими наказом голови Держжитлокомунгоспу України від 01 липня 1994 № 65 (z0165-94) , "Правилами користування тепловою енергією", затвердженими наказом Міненерго та Держбуту України від 28 жовтня 1999 року № 307/262 (z0825-99) , Інструкцією по розрахункам субабонентів (орендарів) з дільницею по утриманню житла на відпуск питної води і приймання стічних вод законодавством.

Пунктом 9 договору № 343-П-11 ОСОБА_3 зобов'язався оплачувати послуги в установлений договором строк.

Обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, визначений і п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якому кореспондує право управителя (балансоутримувача) стягувати прострочені платежі із осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг.

Крім того, 16 березня 2011 між сторонами укладено договір № 481, предметом якого є користування та своєчасна сплата згідно показників приладів обліку води по АДРЕСА_1. Пунктом 3.1 договору визначено, що розрахунки за використану воду будуть проводитись згідно показників приладу обліку води та затвердженого на час платежу тарифу у повному обсязі.

Вказаний договір не оспорено із визнанням недійсності, він має наслідки, на які спрямований під час укладення, а тому із висновками апеляційного суду про те, що при розрахунку плати за гаряче водопостачання не враховуються покази лічильника, який обліковує обсяг використаної споживачем гарячої води, погодитися не можна.

Крім того, згідно зі ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін). Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом (ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

У наданому позивачем у суді першої інстанції розрахунку заборгованості плата за опалення та гаряче водопостачання розмежовується, а в уточненому в межах апеляційного провадження справи розрахунку вказані послуги об'єднано в категорію споживання теплової енергії. Мотивів на усунення суперечливості проведених нарахувань в рішенні апеляційного суду не наведено, як і висновків про прийнятність даних уточнень на стадії апеляційного розгляду справи.

Крім того, загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст. ст. 57- 60, 131- 132, 137, 177, 179, 185, 194, 212- 215, 303, 315- 316 ЦПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позову, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведення розміру збитків, наявності доказів, що їх підтверджують).

Рішення апеляційного суду не містить висновків щодо перевірки відповідності даних, які наведені у рахунках про оплату житлово-комунальних послуг, положенням нормативних документів, що затверджують ціни/тарифи на водопостачання, теплову енергію, утримання будинку й прибудинкової території, тощо для надання на відповідній території.

Згідно роз'яснень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які викладені у листі від 18 березня 2015 року № 2450/15/61-15 (vl450874-15) , оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами "для населення" здійснюють власники/користувачі житлового будинку, квартири, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них, за умови їх використання виключно для постійного проживання.

Враховуючи те, що відповідач у справі є абонентом нежитлового приміщення, віднесення його судом до категорії "інші споживачі" є правильним, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

З огляду на допущені апеляційним судом порушення процесуальних вимог щодо перевірки правильності розрахунків плати за житлово-комунальні послуги та взаємопов'язаність вимог позову, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.