розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія", ОСОБА_5 про стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року,

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 1 червня 2014 року мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки "Мітсубіші", держаний номерний знак НОМЕР_1, належного позивачу, автомобіля марки "Деу Ланос", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, та автомобіля марки "Пежо", державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_7 Винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_5 Внаслідок зазначеної ДТП позивачу була заподіяна матеріальна шкода, спричинена пошкодженням належного їй транспортного засобу на загальну суму 33 097,04 грн. На момент скоєння ДТП цивільно-правової відповідальність ОСОБА_5 була застрахована в приватному акціонерному товаристві "Українська охоронно-страхова компанія" (далі - ПрАТ "УОСК"). 9 липня 2014 року вона звернулася до ПрАТ "УОСК" з заявою про виплату страхового відшкодування. Вважала, що з 8 жовтня 2010 року з вини відповідача почалось прострочення виконання ним обов'язку з виплати страхового відшкодування.

Ураховуючи наведене, просила стягнути з ПрАТ "УОСК" страхове відшкодування розмірі 33 097,04 грн, пеню за час прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 9631,69 грн, компенсацію втрати від інфляції в розмірі 16 747,10 грн, 3 % річних у розмірі 690,96 грн, а також просила стягнути з ОСОБА_5 компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ "УОСК" на користь ОСОБА_4 суму в розмірі 54 994,54 грн, із яких: страхове відшкодування в розмірі 30 077,94 грн, пеня у вигляді подвійної облікової ставки НБУ в сумі 8878,35 грн, 3 % річних в розмірі 630,40 грн; інфляційні втрати в сумі 15 407,86 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 1000 грн та судовий збір у розмірі 121,80 грн.

Стягнуто з ПрАТ "УОСК" на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 549,95 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ПрАТ "УОСК" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Частково задовольняючи позов, правильно застосувавши положення ст. ст. 29, 32.7 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) , ст. 625 ЦК України, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), суди дійшли до вірного висновку про те, що у зв'язку із невиплатою страхового відшкодування з 8 жовтня 2014 року по 19 червня 2015 року на суму страхового відшкодування підлягає нарахуванню пеня 3% річних та інфляційні втрати відповідно до ст. 625 ЦК України.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" відхилити, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року залишити без змін.