розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області до ОСОБА_4, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Возко", про стягнення безпідставно виплаченої пенсії, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 15 вересня 2015 року,

У січні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області звернулося до суду з позовом, в обґрунтування якого вказало, що 05 січня 2009 року відповідач звернулася до Управління Пенсійного Фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області (далі - УПФУ в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області) із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника своєму сину ОСОБА_5 за його батька ОСОБА_6, який був визнаний безвісно відсутнім рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 червня 2008 року.

Для призначення пенсії відповідач надала позивачу заяву і документи про страховий стаж годувальника, а саме: довідку об'єднаного районного комісаріату від 07 жовтня 2008 року № 2083/4 та довідку Закритого акціонерного товариства "Возко" (далі - ЗАТ "Возко"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Возко" від 01 жовтня 2008 року № 609.

Згідно з наданими довідками страховий стаж ОСОБА_6 склав 5 років 5 місяців 28 днів.

Протоколом УПФУ в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області від 08 січня 2009 року відповідачу на сина було призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 24 червня 2008 року.

Виплата пенсії проводилась до досягнення ОСОБА_5 повноліття, до ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_5 надав до УПФУ в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області заяву щодо продовження виплати пенсії, як дитина, яка навчається за денною формою навчання.

Позивачем було проведено перевірку первинних документів ЗАТ "Возко" щодо нарахування заробітної плати ОСОБА_6 за період з вересня 1992 року по травень 1997 року, про що складено акт від 25 вересня 2014 року № 678, згідно з яким встановлено, що відповідачем надана довідка з завідомо неправдивими даними щодо його трудового стажу та заробітної плати.

Рішенням УПФУ в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області від 22 жовтня 2014 року № 9 було скасовано протокол призначення пенсії від 08 січня 2009 року та відмовлено у продовженні виплати пенсії ОСОБА_5, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу у годувальника та встановлено переплату пенсії ОСОБА_4 за період з 24 червня 2008 року по 30 вересня 2014 року в розмірі 55 947 грн 95 коп.

20 листопада 2014 року відповідач оскаржила дане рішення до Головного управління ПФУ в Миколаївській області.

Рішенням Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 22 грудня 2014 року в задоволенні скарги ОСОБА_4 було відмовлено.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 55 947 грн 95 коп. переплаченої пенсії.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 15 вересня 2015 року, позовну заяву залишено без задоволення.

У касаційній скарзі УПФУ в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, керуючись ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходив з відсутності доказів того, що переплата пенсії за період з 24 червня 2008 року по 30 вересня 2014 року одержана ОСОБА_4 внаслідок її зловживань.

Також, судами взято до уваги, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до УПФУ в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення УПФ в м. Вознесенськ та Вознесенському районі Миколаївської області від 22 жовтня 2014 року № 9, скасована постанова Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 лютого 2015 року, визнано протиправним та скасовано рішення УПФ в м. Вознесенськ та Вознесенському районі Миколаївської області від 22 жовтня 2014 року № 9 в частині висунення вимоги про повернення на рахунки пенсійного фонду суми переплати пенсії 55 947 грн 95 коп. за період з 24 червня 2008 року по 30 вересня 2014 року, яка була одержана ОСОБА_4 на підставі наданих недостовірних даних.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що відповідач знала про те, що в довідці від 01 жовтня 2008 року № 609 ПАТ "Возко" зазначені недостовірні дані є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області відхилити.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 15 вересня 2015 року залишити без змін.