Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Іваненко Ю.Г., Завгородньої І.М., Мартинюка В.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області, треті особи: Львівський національний аграрний університет, виконавчий комітет Дублянської міської ради як орган опіки та піклування, про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні кімнатою, виселення та зобов'язання зареєструвати місце проживання та за зустрічним позовом Львівського національного аграрного університету до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання, за касаційними скаргами представника ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 - ОСОБА_12 та Львівського національного аграрного університету на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10 червня 2015 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 26 жовтня 2015 року
в с т а н о в и л а:
У вересні 2013 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_8звернулися до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначили, що згідно з випискою з протоколу № 12 спільного засідання профкому і дирекції учгоспу "Дублянський" Львівського СГІ від 29 квітня 1985 року ОСОБА_4 надано житлову кімнату в гуртожитку учгоспу АДРЕСА_1.
ОСОБА_4 27 травня 1985 року вселилася та зареєструвалася в кімнаті № 24 разом з чоловіком та дітьми.
ОСОБА_4 працює прибиральницею лекційного корпусу Львівського національного аграрного університету (далі - ЛНАУ) по даний час.
Позивачі зазначають, що відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації від 03 вересня 2012 року № 5372 ОСОБА_4 з 18 червня 2004 року по 10 жовтня 2006 року отримувала допомогу по догляду за особою похилого віку.
Згідно з актом обстеження комісії ЛНАУ від 03 грудня 2012 року сім'я ОСОБА_4 у кімнаті № 24 не проживає з 2009 року, оскільки ОСОБА_4 разом з сім'єю тимчасово переїхала проживати до підопічної особи, та після смерті якої, ОСОБА_4 поновлена на роботі в ЛНАУ на посаді прибиральниці.
Однак, у спірну кімнату № 24 позивач разом із сім'єю вселитися не змогла, оскільки до кімнати без належних на це підстав вселилися сусіди, родина ОСОБА_11.
Посилаючись на те, що відповідачі добровільно звільнити кімнату відмовляються, позивачі просили позовні вимоги задовольнити.
У липні 2014 року ЛНАУ звернувся до суду із зустрічним позовом до позивачів, в якому просив суд визнати позивачів такими, що втратили право користування спірною кімнатою.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що родина ОСОБА_15 не проживає у спірній кімнаті більше шести місяців без поважних причин, а тому згідно з ст. 71 ЖК УРСР вони втратили право на користування приміщенням.
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 10 червня 2015 року первісний позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, з дітьми - ОСОБА_13 та ОСОБА_14, ОСОБА_11, Львівського національного аграрного університету, про усунення перешкод в користуванні приміщенням, виселення з кімнати та приведення до попереднього стану шляхом замурування дверного отвору між кімнатами № 24 та № 26 та зобов'язання Головного управління ДМС у Львівській області зареєструвати місце проживання ОСОБА_4 в кімнаті №24 - задоволено.
Усунуто перешкоди в користуванні приміщенням - житловою кімнатою № 24 в гуртожитку АДРЕСА_1 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з дітьми - ОСОБА_13 та ОСОБА_14, ОСОБА_11, ЛНАУ.
Виселено з кімнати № 24 у гуртожитку АДРЕСА_1 ОСОБА_9, ОСОБА_10 з дітьми - ОСОБА_13 та ОСОБА_14, ОСОБА_11 без надання їм іншого жилого приміщення.
Зобов'язано відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з дітьми - ОСОБА_13 та ОСОБА_14, ОСОБА_11 привести кімнату № 24 у гуртожитку АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом замурування дверного отвору між кімнатами № 24 та № 26.
Зобов'язано Головне управління ДМС у Львівській області зареєструвати місце проживання ОСОБА_4 в кімнаті № 24 у гуртожитку АДРЕСА_1.
У задоволенні зустрічного позову Львівського національного аграрного університету до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 26 жовтня 2015 року апеляційні скарги ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Львівського національного аграрного університету задоволено частково.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10 червня 2015 року в частині задоволення первісного позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Львівського національного аграрного університету про усунення перешкод в користуванні житловою кімнатою № 24 в гуртожитку АДРЕСА_1 ОСОБА_9, ОСОБА_10 з дітьми - ОСОБА_13 та ОСОБА_14, ОСОБА_11, Львівським національним аграрним університетом, виселення з кімнати № 24 у гуртожитку АДРЕСА_1, зобов'язання відповідачів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, привести кімнату № 24 у гуртожитку АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом замурування дверного отвору між кімнатами № 24 та № 26 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Львівського національного аграрного університету про усунення перешкод в користуванні житловою кімнатою № 24 в гуртожитку АДРЕСА_1 ОСОБА_9, ОСОБА_10 з дітьми - ОСОБА_13 та ОСОБА_14, ОСОБА_11, Львівським національним аграрним університетом, виселення з кімнати № 24 у гуртожитку АДРЕСА_1, зобов'язання відповідачів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 привести кімнату № 24 у гуртожитку АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом замурування дверного отвору між кімнатами № 24 та № 26 - відмовлено.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, в їх інтересах та інтересах дітей - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про усунення перешкод в користуванні житловою кімнатою № 24 у гуртожитку АДРЕСА_1 ОСОБА_9, ОСОБА_10 з дітьми - ОСОБА_13 та ОСОБА_14, ОСОБА_11, Львівським національним аграрним університетом, виселення з кімнати № 24 у гуртожитку АДРЕСА_1, зобов'язання відповідачів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 привести кімнату № 24 у гуртожитку АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом замурування дверного отвору між кімнатами № 24 та № 26 відмовлено.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10 червня 2015 року в частині задоволення вимоги ОСОБА_4 про зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області зареєструвати місце проживання ОСОБА_4 в кімнаті № 24 у гуртожитку АДРЕСА_1 скасовано, провадження в цій частині вимог закрито, роз'яснено ОСОБА_4 право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.
В решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 - ОСОБА_12 просить скасувати рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10 червня 2015 року, скасувати рішення апеляційного суду Львівської області від 26 жовтня 2015 року в частині задоволених вимог про усунення перешкод у користуванні приміщенням, про виселення та приведення кімнати до попереднього стану та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами процесуального права. В іншій рішення суду апеляційної інстанції не оскаржується.
У касаційній скарзі ЛНАУ просить скасувати рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10 червня 2015 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 26 жовтня 2015 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалити нове рішення у цій частині, яким задовольнити зустрічний позов, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами процесуального права. В іншій рішення судів першої та апеляційної інстанцій не оскаржуються.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з випискою з протоколу № 12 спільного засідання профкому і дирекції учгоспу "Дублянський" Львівського СГІ від 29 квітня 1985 року ОСОБА_4 надано житлову кімнату в гуртожитку учгоспу АДРЕСА_1.
ОСОБА_4 вселилась та зареєструвалася у спірній кімнаті 27 травня 1985 року разом з чоловіком та дітьми, що підтверджується записом у паспорті.
Як убачається з паспортних документів дітей, кімната № 24 є їх єдиним місцем реєстрації місця проживання.
ОСОБА_4 працює прибиральницею лекційного корпусу ЛНАУ по даний час.
Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Жовківської РДА від 03 вересня 2012 року № 5372 ОСОБА_4 з 18 червня 2004 року по 10 червня 2006 отримувала допомогу по догляду за особою похилого віку.
ОСОБА_4 з 10 березня 2004 року зареєстрована по АДРЕСА_2 у зв'язку з доглядом за особою похилого віку.
Згідно з актом обстеження комісії ЛНАУ від 03 грудня 2012 року сім'я ОСОБА_4 у кімнаті № 24 не проживає з 2009 року.
ОСОБА_9 працював у ЛНАУ на посаді водія з 07 серпня 2003 року по 31 грудня 2003 рік та з 01 серпня 2008 року по 20 квітня 2010 рік.
Відповідно до довідки ЛНАУ від 21 жовтня 2013 року № 298 ОСОБА_9 мешкає та прописаний (зареєстрований) в кімнаті № 26 гуртожитку АДРЕСА_1 з 15 січня 2002 року з дружиною та донькою.
Кімнату № 24 займають без належних документів.
ОСОБА_11 працював в учгоспі на посаді водія з 11 червня 1985 по 12 листопада 2001 року та йому виділили кімнату № 26 в гуртожитку учгоспу № 7. Відомості про вселення ОСОБА_11 в кімнату № 24, а також про надання ордерів на житло ОСОБА_11 та ОСОБА_9 відсутні. Дані про те, чи був зареєстровий в кімнаті № 26 ОСОБА_11, відсутні.
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 18 лютого 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_9 до ЛНАУ про визнання права на житло в порядку приватизації відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову до ЛНАУ про усунення перешкод в користування житловою кімнатою відповідачами, виселення та зобов'язання ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 привести кімнату до попереднього стану та ухвалюючи у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що ні в позовній заяві, ні в заяві, поданій в порядку ст. 31 ЦПК України, позивачами не наведено, які саме перешкоди чинить їм університет у користуванні кімнатою № 24, та всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України позивачами за первісним позовом не надано доказів на обґрунтування позовних вимог до ЛНАУ.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що не маючи законних підстав сім'я ОСОБА_11 вселилися та проживає в спірній кімнаті, чим перешкоджає сім'ї ОСОБА_15 у проживанні та користуванні вказаною кімнатою, а також те, що відповідачі за зустрічним позовом не втратили інтересу до кімнати № 24 гуртожитку АДРЕСА_1, а тому вимоги зустрічного позову про визнання ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 такими, що втратили право на користування житлом згідно з ст. 71 ЖК УРСР є необґрунтованими.
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу про те, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 не проживали в спірній кімнаті без поважних причин понад встановлені законом строки є безпідставними, так як апеляційним судом встановлено поважність причин відсутності та не проживання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 понад встановлені законом строки.
Доводи скарги представника відповідачів щодо того, що рішення Жовківського районного суду Львівської області від 18 лютого 2013 року стосується гуртожитку № АДРЕСА_1, а не гуртожитку № 7, не спростовують висновків апеляційного суду про те, що сім'я ОСОБА_11 займає кімнату № 24 без законних підстав та без реєстрації.
З огляду на вищевикладене, доводи касаційних скарг не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 - ОСОБА_12 відхилити.
Касаційну скаргу Львівського національного аграрного університету відхилити.
Рішення апеляційного суду Львівської області від 26 жовтня 2015 року залишити без змін.
ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Ю.Г. Іваненко
І.М. Завгородня
В.І. Мартинюк