Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Умнової О.В., Колодійчука В.М., Фаловської І.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 29 грудня 2015 року,-

У липні 2015 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 011/0606/12-043 від 08 червня 2006 року в розмірі 2255887,47 грн, яка складається із 882081,34 грн - заборгованість за кредитом, 761124,48 грн - заборгованість по відсотках та 612681,65 грн - заборгованість по пені.

Позов мотивовано тим, що 28 листопада 2012 року між публічним акціонерним товариством "Сведбанк" та факторинговою компанією "Вектор Плюс" укладено договір факторингу, відповідно до умов якого банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимоги якої належить банку на підставі документації. Цього ж дня було укладено договір факторингу між факторинговою компанією "Вектор Плюс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", відповідно до умов якого клієнт відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимоги якої належить клієнту на підставі документації. У зв'язку із чим відбулася заміна кредитора, а саме позивач набув статус нового кредитора (стягувача) за договором № 011/0606/12-043 від 08 червня 2006 року, позичальником згідно якого є ОСОБА_4 Відповідно до умов вказаного кредитного договору банк зобов'язується надати боржнику кредит у сумі 38500 дол. США, а боржник зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту, оскільки, відповідач неналежно виконувала взяті на себе зобов'язання, у зв'язку із чим має прострочену заборгованість. З урахуванням уточненого розрахунку пені від 21 грудня 2015 року за несвоєчасне виконання умов кредитного договору за період з 01 липня 2014 по 01 липня 2015 року, загальний розмір пені за вказаний період з урахуванням курсу НБУ на дату її сплати за договором становить 612681,55 грн.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 29 грудня 2015 року рішення місцевого суду скасовано в частині відмови у стягненні відсотків за користування кредитом та пені, з ухваленням нового рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором № 011/0606/12-043 від 08 червня 2006 року в розмірі 1373806,03 грн, з яких: - пеня за несвоєчасне виконання умов кредитного договору за період з 01 липня 2014 року по 01 липня 2015 року в сумі 612681,55 грн; - відсотки за користування кредитом за період з 28 листопада 2012 року по 01 липня 2015 року в сумі 761124,48 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Представник відповідача, не погоджуючись з даним рішенням суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду.

Дослідившиматеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідност. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення частини позовних вимог, у зв'язку із чим, обґрунтовано скасував рішення місцевого суду та вирішив спір по суті.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 жовтня 2007 року позов АКБ "ТАС-Комерцбанк" до ОСОБА_4 про стягнення боргу задоволено та стягнуто з останньої заборгованість по кредиту в сумі 37531 євро основний борг (тіло кредиту) та відсотки в сумі 2618,65 євро, що становило 18237,26 грн і пеню в сумі 11442,36 грн станом на 10 серпня 2007 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 квітня 2013 року замінено сторону у виконавчому провадження АКБ "ТАС-Комерцбанк" (ПАТ "Сведбанк") на ТзОВ "Кредитні ініціативи", тобто відбулася заміна кредитора у кредитному договорі № 011/0606/12-043 від 08 червня 2006 року, укладеного між АКБ "ТАС-Комерцбанк" і ОСОБА_4, а саме ТзОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора за виконавчим листом Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 листопада 2007 року № 2-1636.

Апеляційний суд, правильно виходив з того, що оскільки відповідач належними доказами не підтвердив повне чи часткове виконання договору або рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 жовтня 2007 року, тому, позивач має право на відсотки за користування кредитом з 11 серпня 2007 року та пеню до звернення до суду. Враховуючи уточнений розрахунок пені від 21 грудня 2015 року за несвоєчасне виконання умов кредитного договору та відсутність запереченьвідповідача на спростування розрахунку відсотків та пені, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" заборгованості за кредитним договором № 011/0606/12-043 від 08 червня 2006 року.

Висновки апеляційного суду узгоджуються з правовою позицією Верховного суду України по справі № 6-1206цс15 від 16 вересня 2015 року, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України (435-15) . Таким чином, кредитор має право на суми за користування кредитом та за порушення виконання грошового зобов'язання, передбачені ст.ст. 611, 1048 ЦК України.

При вирішенні даної справи апеляційним судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 29 грудня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.