розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до ОСОБА_6, третя особа - товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус", про відшкодування збитків, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року,

У листопаді 2014 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - ПАТ "СК "Арсенал Страхування") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа - товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" (далі - ТОВ "Глобус") про відшкодування збитків.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 13 грудня 2012 року ПАТ "СК "Арсенал страхування" та державне підприємство "НАЕК "Енергоатом" уклали договір добровільного страхування наземного транспортного засобу автомобіля Skoda Superb, державний номер НОМЕР_1.

06 серпня 2013 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_8, та автомобіля "ВАЗ 21013", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6 (далі - ДТП).

Внаслідок ДТП застрахованому транспортному засобу Skoda Superb, державний номер НОМЕР_1, були завдані механічні пошкодження, а його власнику державному підприємству "НАЕК "Енергоатом" матеріальні збитки.

Вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу відповідно до рахунку-фактури від 27 серпня 2013 року становила 32 918 грн 23 коп.

25 вересня 2013 року ПАТ "СК "Арсенал страхування" виплатило державному підприємству "НАЕК "Енергоатом" страхове відшкодування в розмірі 32 918 грн 23 коп.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "ВАЗ 21013", державний номер НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована в ТОВ "Глобус".

18 грудня 2013 року ПАТ "СК "Арсенал страхування" направило ТОВ "Глобус" претензію щодо відшкодування збитків в порядку суброгації. У відповідь на претензію ТОВ "Глобус" надіслало листа, що поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо автомобіля "ВАЗ 21013", державний номер НОМЕР_2, не діє.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути 32 918 грн 23 коп. в рахунок відшкодування збитків у порядку суброгації саме з водія автомобіля "ВАЗ 21013", державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_6, як винної в ДТП особи.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "СК "Арсенал Страхування" просить скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 13 грудня 2012 року ПАТ "СК "Арсенал страхування" та державне підприємство "НАЕК "Енергоатом" уклали договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, предметом якого є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом Skoda Superb, державний номер НОМЕР_1.

06 серпня 2013 року сталася ДТП за участю транспортного засобу марки Skoda Superb, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8, та автомобіля марки "ВАЗ 21013", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6

ОСОБА_6 на момент ДТП керував автомобілем "ВАЗ 21013", державний номер НОМЕР_2, на підставі нотаріально завірених довіреностей на володіння, користування і розпорядження вказаним автомобілем.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 13 вересня 2013 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосованого до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Автомобіль Skoda Superb, державний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ДАІ від 06 серпня 2013 року.

На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу від 13 грудня 2012 року ПАТ "СК "Арсенал страхування" сплатило державному підприємству "НАЕК "Енергоатом" 32 918 грн 23 коп. страхового відшкодування, розмір якого розрахований на підставі рахунку-фактури товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-Автосервіс" від 27 серпня 2013 року, розрахунку страхового відшкодування від 19 вересня 2013 року, страхового акту від 19 вересня 2013 року.

На підставі встановлених у справі обставин, суд першої інстанції дійшов висновків, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю у зв'язку з тим, що, визначаючи розмір страхового відшкодування ПАТ "СК "Арсенал страхування" виходило лише з вартості відновлювального ремонту автомобіля, не врахувавши всупереч умовам договору страхування коефіцієнт фізичного зносу автомобіля і тому в ПАТ "СК "Арсенал страхування" виникло право вимагати відшкодування збитків лише в сумі 19 335 грн 06 коп. з урахуванням фізичного зносу автомобіля, як це визначено умовами договору страхування від 13 грудня 2012 року.

Крім того, суд встановив, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 на момент ДТП була застрахована ТОВ "Глобус", чинність полісу страхування від 05 вересня 2012 року позивачем не спростована, а тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 є неналежним відповідачем у цій справі, а тому не повинен відшкодовувати збитки, понесені позивачем.

Апеляційний суд з такими висновками районного суду погодився і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Вважати, що апеляційним судом виконано в достатній мірі вимоги положень ст. 303 ЦПК України, у повній мірі перевірено законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та ухвалено у справі законне і обґрунтоване судове рішення не можна.

З матеріалів справи вбачається, що власником автомобіля "ВАЗ 21013", державний номер НОМЕР_2, є ОСОБА_9, яка на підставі нотаріальної довіреності від 09 березня 2013 року уповноважила ОСОБА_10 на володіння, користування і розпорядження вказаним вище автомобілем (а. с. 86).

07 березня 2013 року ОСОБА_10. на підставі нотаріальної довіреності уповноважив винуватця ДТП ОСОБА_6 на володіння та користування автомобіля "ВАЗ 21013", державний номер НОМЕР_2.

На підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховик - ТОВ "Глобус"), в період з 06 вересня 2012 року по 05 вересня 2013 року було забезпечено цивільно-правову відповідальність страхувальника - ОСОБА_7 щодо транспортного засобу "ВАЗ 21013", державний номер НОМЕР_2. Таким страховим полісом не передбачено забезпечення (страхування) цивільно-правової відповідальності інших осіб, що можуть використовувати вказаний автомобіль.

Статтею 4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі.

З наведеного вбачається, що водій/власник транспортного засобу, відповідальність якого не застрахована не відноситься до кола осіб, що можуть бути наділені правами чи обов'язками страхувальника, крім випадків встановлених Законом. Наведене вбачається і з норм ст. ст. 984, 985, 990 ЦК України.

Статтею 20-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що до закінчення строку дії договору страхування та у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу права та обов'язки страхувальника переходять до особи, яка прийняла такий транспортний засіб у свою власність.

В даному випадку матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що забезпечений транспортний засіб - "ВАЗ 21013", державний номер НОМЕР_2, у встановленому законом порядку перейшов у власність винуватця ДТП ОСОБА_6, а тому не можна вважати останнього особою, що може бути наділена правами чи обов'язками страхувальника на підставі договору страхування, оформленого вказаним вище полісом від 05 вересня 2012 року (страховик - ТОВ "Глобус").

Крім того, ТОВ "Глобус" не забезпечувало цивільно-правову відповідальність безпосередньо власника транспортного засобу - "ВАЗ 21013", державний номер НОМЕР_2, - ОСОБА_9, оскільки страхувальником у полісі визначено лише ОСОБА_7 і правовідносини між ним та ОСОБА_6 відсутні.

Посилання суду першої інстанції на положення ст. 20-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", як на правове обґрунтування наявності у винуватця ДТП ОСОБА_6 прав страхувальника по відношенні до ТОВ "Глобус" - є передчасними та такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем у справі має бути не ОСОБА_6, як особа що винна у ДТП та завданні шкоди позивачеві (ст. 1166 ЦК України), а відповідачем у справі має бути ТОВ "Глобус", як страховик яким забезпечено транспортний засіб винуватця ДТП, є такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Апеляційний суд зазначеного не врахував, не звернув уваги на порушення судом першої інстанції положень ч. 4 ст. 60 ЦПК України, а відтак і порушення судом вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України щодо ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі, не скористався правовим механізмом, передбаченим ст. ст. 303, 309 ЦПК України, яким наділено апеляційний суд правом виправити недоліки, допущені судом першої інстанції.

З підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, та у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України оспорюваного судового рішення апеляційного суду, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2015 рокуслід скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.