Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

СтупакО.В., Леванчука А.О., Парінової І.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів на утримання дитини, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 07 грудня 2015 року,

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив змінити розмір стягнутих з нього аліментів на утримання дитини, зменшивши їх розмір із ј частини заробітку (доходу) до 1/8, та у зв'язку із цим визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням суду від 13 листопада 2013 року з нього стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 у розмірі ј частини заробітку (доходу) щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. На теперішній час його матеріальний стан суттєво змінився, оскільки рішенням суду від 29 січня 2015 року з нього стягнуто аліменти на утримання непрацездатної матері. Крім того, він одноособово погашає кредити, які були отримані в період шлюбу з відповідачем в інтересах їхньої родини, а також фактично створив нову сім'ю, тому після сплати усіх платежів не залишається коштів для особистого утримання і утримання нової сім'ї.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 07 грудня 2015 року, у задоволенні указаного позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - просить скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні указаного позову, суд першої інстанції, із висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив із недоведеності та необґрунтованості заявлених позовних вимог, відсутності передбачених ст. 192 СК України підстав для зміни розміру аліментів на дитину.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд із дотриманням вимог ст. ст. 303, 304 ЦПК України перевірив доводи апеляційної скарги та спростував їх відповідними висновками, в результаті чого постановив законну й обґрунтовану ухвалу, яка відповідає вимогам ст. 315 ЦПК України.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії касаційного перегляду справи недопустимо.

Отже, судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України вони підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 07 грудня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.