Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дем"яносова М.В., Леванчука А.О., Ступак О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 липня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником ОСОБА_6, на ухвалу судді апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року,

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду із заявою, в якій просило видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 липня 2015 року про солідарне стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на їхню користь заборгованості за кредитним договором від 12 вересня 2008 року у сумі 745 826 грн 06 коп. та судових витрат, а саме витрат по сплаті третейського збору у сумі 7 858 грн 26 коп.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2015 року заяву ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено. Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21 липня 2015 року у справі № 542/15 про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за кредитним договором від 12 вересня 2008 року у сумі 745 826 грн 06 коп. та судових витрат, а саме витрат по сплаті третейського збору у сумі 7 858 грн 26 коп. Вирішено питання про судовий збір.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7, подала апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції.

Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2015 року повернуто заявнику з підстав, передбачених ст. 293 ЦПК України.

У касаційній скарзі заявник, крім іншого, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_4 - ОСОБА_8 в частині оскарження ухвали судді апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана ухвала судді апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Повертаючи апеляційну скаргу, суддя апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідно до положень ст. 293 ЦПК України та ст. 389-11 ЦПК України ухвала про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а нормами ст. 389-11 ЦПК України не передбачено оскарження такої ухвали суду першої інстанції, так як у такому випадку оскарженню підлягає рішення третейського суду або виконавчий лист відповідно до вимог ст. 369 ЦПК України. Підтвердженням цього є і те, що як заява до суду, так і касаційна скарга містить мотиви, які стосуються саме оскарження рішення третейського суду.

Зазначений висновок відповідає п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким до основних засад судочинства відноситься забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин ухвалу судді апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, відхилити, ухвалу судді апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року залишити без змін.