розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, Терлівської сільської ради Старосамбірського району Львівської області про незаконність рішень сільської ради та недійсність державних актів на землю, за касаційною скаргою ОСОБА_9 на рішення апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2015 року,

У липні 2014 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до суду із позовом, в якому просили визнати незаконними рішення двадцятої сесії п'ятого демократичного скликання Терлівської сільської ради Старосамбірського району Львівської області від 30 вересня 2008 року № 329 "Про вилучення та надання земельних ділянок" та рішення третьої сесії шостого демократичного скликання Терлівської сільської ради Старосамбірського району Львівської області від 30 травня 2011 року № 45 "Про передачу у власність земельної ділянки" в частині передачі ОСОБА_9 безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,7269 га, а також визнати недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку, які видані ОСОБА_9, а саме: серії НОМЕР_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,1703 га, що розташована у с. Терло Старосамбірського району Львівської області; серії НОМЕР_3, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4 площею 0,1726 га, що розташована у с. Терло Старосамбірського району Львівської області; серії НОМЕР_5, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6 площею 0,2354 га, що розташована у с. Терло Старосамбірського району Львівської області; серії НОМЕР_7, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8 площею 0,1486 га, що розташована у с. Терло Старосамбірського району Львівської області; які зареєстровані 13 вересня 2012 року державним реєстратором СуходольськоюД.

Позивачі посилалися на те, що вказаними рішеннями їх позбавлено права тривалого користування земельними ділянками. Про їх передачу ОСОБА_9 їм не було відомо, хоча вони постійно користуються цими земельними ділянками. Передачею земельних ділянок відповідачу, порушені їхні права та охоронювані законом інтереси.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 29 вересня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовної давності на звернення до суду з даним позовом.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення у справі про задоволення позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Визнані незаконними рішення двадцятої сесії п'ятого демократичного скликання Терлівської сільської ради Старосамбірського району Львівської області від 30 вересня 2008 року № 329 "Про вилучення та надання земельних ділянок" та рішення третьої сесії шостого демократичного скликання Терлівської сільської ради Старосамбірського району Львівської області від 30 травня 2011 року № 45 "Про передачу у власність земельної ділянки" в частині передачі ОСОБА_9 безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,7269 га. Визнані недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку, які видані ОСОБА_9, а саме: серії НОМЕР_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,1703 га, що розташована у с. Терло Старосамбірського району Львівської області; серії НОМЕР_3, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4 площею 0,1726 га, що розташована у с. Терло Старосамбірського району Львівської області; серії НОМЕР_5, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6 площею 0,2354 га, що розташована у с. Терло Старосамбірського району Львівської області; серії НОМЕР_7, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8 площею 0,1486 га, що розташована у с. Терло Старосамбірського району Львівської області; які зареєстровані 13 вересня 2012 року державним реєстратором Суходольською Д. Вирішено питання про судовий збір.

У касаційній скарзі ОСОБА_9 просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі ст. 152 ЗК Українидержава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржуване у справі судове рішення, суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 316 ЦПК України правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та надавши належну оцінку наявним у справі доказам, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання незаконними рішень сільської ради та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих на ім'я ОСОБА_9, оскільки судом було правильно встановлено, що господарство по АДРЕСА_1 до 1991 року відносилось до суспільної групи - колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_11 У цьому господарстві проживали також позивачі та дружина голови двору ОСОБА_12 і у період 1996 - 2008 років за цим господарством була закріплена земельна ділянка площею 0,90 га (а. с.12, 111-112). Вилученням частини земельної ділянки, яка була закріплена за цим господарством та перебувала у користуванні осіб, які входили до його складу, зокрема позивачів, без їхньої згоди суперечить положенням ЗК України (2768-14) , а тому порушує їхні права та охоронювані законом інтереси.

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення апеляційного суду слід залишити без змін.