Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Журавель В.І., Черненко В.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", третя особа - ОСОБА_6, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 22 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 5 листопада 2015 року

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 20 травня 2014 року о 10 год на вул. Скоропадського у с. Северинівка Макарівського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля "Skoda Fabia", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, та автомобіля "ЗАЗ TF 698 К", державний номерний знак НОМЕР_2, який належить їй на праві власності, під керуванням ОСОБА_6 ДТП сталася з вини ОСОБА_5, який порушив Правила дорожнього руху України та допустив зіткнення з автомобілем "ЗАЗ TF 698 К", у результаті чого було пошкоджено указаний автомобіль. Постановою Макарівського районного суду Київської області від 10 червня 2014 року ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 на момент ДТП була застрахована у приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування").

Указувала, що вона зверталася до ОСОБА_5 з вимогою про відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, у добровільному порядку, проте отримала відмову, який заявив, що відповідальність має нести страховик.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просила суд стягнути у солідарному порядку з ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" та ОСОБА_5 на її користь майнову шкоду завдану внаслідок дорожньо- транспортної пригоди у розмірі 36 121 грн 45 коп., витрати на проведення звіту з оцінки транспортного засобу у розмірі 600 грн, із ОСОБА_5 на її користь моральну шкоду у розмірі 20 тис. грн.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 22 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 5 листопада 2015 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 26 698 грн 64 коп., моральну шкоду у розмірі 3 тис. грн, 403 грн судових витрат. У задоволенні решти позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Задовольняючи частково позов, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку, про те, що винні дії ОСОБА_5 знаходяться в прямому причинному зв'язку із завданою позивачці майновою та моральною шкодою, тому відповідач як власник джерела підвищеної небезпеки зобов'язаний відшкодувати шкоду. Крім того, доказів про надання страховику письмового повідомлення про ДТП у встановлений законом строк відповідачем не надано, тому шкода відшкодовується у загальному порядку.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідальність має нести страховик безпідставні, оскільки в силу ст. ст. 11, 12, 22, 23, 599, 1166 - 1168 ЦК України право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним. При цьому Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) надає право потерпілому одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові № 6-2808цс15 від 20 січня 2016 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 22 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 5 листопада 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.