розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2015 року,

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ПАТ "Кривбасзалізрудком") на його користь 30 000 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків на виробництві.

На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у період з 25 січня 2000 року по 10 червня 2014 року він працював у ПАТ "Кривбасзалізрудком" на різних посадах.

Позивач вказував, що висновком медико-соціальної експертної комісії від 16 червня 2015 року йому була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 25 % первинно на термін з 25 травня 2015 року по 01 червня 2016 року, а актом розслідування хронічного профзахворювання форми П-4 від 09 квітня 2015 року встановлені причини його профзахворювання, це: перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу: умови праці підземного кріпильника за важкістю праці відносяться до 3 класу 2 ступеню.

Посилаючись на те, що професійне захворювання обмежує його життєву активність, позбавляє повноцінного спілкування з людьми та пригнічує його, позовні вимоги просив задовольнити.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Кривбасзалізрудком" на користь ОСОБА_4 8 000 грн у відшкодування моральної шкоди без урахування податку з доходів фізичних осіб.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2015 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задоволено частково, рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року змінено в частині розміру стягнутої моральної шкоди, збільшивши її розмір до 20 000 грн.

Виключено з мотивувальної частини рішення посилання на матеріальний закон - ст. 1167 ЦК України, який не регулює ці правовідносини.

У іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Кривбасзалізрудком", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За приписами ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) , згідно з ст. 237-1 КЗпП України (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Суд апеляційної інстанції, частково змінюючи рішення суду першої інстанції та виключаючи із його мотивувальної частини посилання на ст. 1167 ЦК України, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які їх регулюють, виходив із наявності вини відповідача ПАТ "Кривбасзалізрудком" у виникненні у позивача професійного захворювання, оскільки сторони перебували у трудових правовідносинах, а професійне захворювання отримано позивачем під час виконання трудових обов'язків та пов'язане з виробництвом, а також врахував роз'яснення, викладені у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) , глибину фізичних і моральних страждань позивача, дійшовши обґрунтованого висновку щодо збільшення розміру стягнутої моральної шкоди з відповідача.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.