Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дьоміної О.О., Леванчука А.О., Маляренка А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності та визначення порядку користування земельною ділянкою; за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності та визначення порядку користування земельною ділянкою; за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8 про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності та визначення порядку користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_9, на рішення Московського районного суду м. Харкова від 13 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 листопада 2015 року,

ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 звернулися до суду із позовами про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності та визначення порядку користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що вони є співвласниками житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1. Між ними виник спір щодо користування земельною ділянкою за вказаною адресою, вирішити який вони просять у судовому порядку, оскільки у добровільному порядку дійти згоди не можуть.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 листопада 2015 року, позови задоволено частково.

Виділено співвласнику ОСОБА_4 на належну йому 41/100 частину будинку АДРЕСА_1 з відступом від ідеальних часток квартиру № 4, яка складається з приміщень І поверху: № 4-1 житловою площею 18,7 кв. м, № 4-2 житловою площею 13,7 кв. м; № 4-3 коридору, площею 14,4 кв. м; № 4-4 кухні, площею 10,4 кв. м; № VІ ванної, площею 4,8 кв. м; № V тамбуру, площею 0,6 кв. м; № VІІ санвузлу, площею 0,9 кв. м; приміщень другого поверху: № 4-5 коридору, площею 15,6 кв. м; № 4-6 житловою площею 20,5 кв. м; № 4-7 житловою площею 14,9 кв. м в літ. "А-2", а також надвірні будівлі - сарай літ. "М", зливну яму № 7. Співвласнику ОСОБА_4 виділено у користування земельну ділянку площею 329,0 кв. м, у відповідності до його ідеальної частки (позначено жовтим кольором на схемі, додаток №1), в тому числі: земельна ділянка площею 302,6 кв. м; 1/4 частина земельної ділянки загального користування всіх співвласників площею 26,4 кв. м (105,7*1/4).

Виділено співвласнику ОСОБА_8 на ідеальну частку 19/100 частин у житловому будинку АДРЕСА_1, а саме: квартиру № 5, яка складається з приміщень другого поверху: № VІІ тамбур, площею 6,7 кв. м, № 5-6 житловою площею 17,5 кв. м, № 5-7 житловою площею 9,5 кв. м., № 5-5 житловою площею 4,4 кв. м, № 5-2 житловою площею 11,4 кв. м, № 5-3 коридор, площею 1,3 кв. м, № 5-8 коридор, площею 4,4 кв. м, № 5-2 ванна, площею 3,6 кв. м, № 5-1 кухню, площею 12,0 кв. м в літ. "А-2", а також надвірні будівлі - сарай літ. "В", вбиральня літ. "Н", льох літ. "И", можливо з відступом від ідеальних часток співвласників. Співвласнику ОСОБА_8 виділено в користування земельну ділянку площею 217,0 кв. м, у відповідності до його ідеальної частки (позначено зеленим кольором на схемі, додаток №1), в тому числі: земельна ділянка площею 141 кв. м; Ѕ частина земельної ділянки загального користування співвласників ОСОБА_8 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 площею 20,1 кв. м (40,2*1/2); Ѕ частина земельної ділянки загального користування співвласників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 площею 29,5 кв. м (59*1/2); ј частина земельної ділянки загального користування всіх співвласників площею 26,4 кв. м. (105,7*1/4).

Виділено співвласнику ОСОБА_7 на ідеальну частку 15/100 частин у житловому будинку АДРЕСА_1, а саме: квартиру № 1, яка складається з приміщень І поверху: №1 тамбур, площею 1,5 кв. м; № 1-1 житловою площею 13,2 кв. м; № 1-2 житловою площею 16 кв. м, № 1-3 житловою площею 8,3 кв. м; № 1-4 кухні, площею 7,9 кв. м в літ. "А-2", а також надвірні будівлі - сарай літ. "Г", вбиральні літ. "Ж", льох літ. "К" з відступом від ідеальних часток співвласників. Співвласнику ОСОБА_7 виділено у користування земельну ділянку площею 167,0 кв. м, у відповідності до її ідеальної частки (позначено синім кольором на схемі, додаток №1), в тому числі: земельна ділянка площею 103,8 кв. м; Ѕ частина земельної ділянки загального користування співвласників ОСОБА_7 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 площею 7,3 кв. м (14,6*1/2); Ѕ частина земельної ділянки загального користування співвласників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 площею 29,5 кв. м. (59*1/2); ј частина земельної ділянки загального користування всіх співвласників площею 26,4 кв. м. (105,7*1/4). Виділено співвласникам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ідеальну частку 25/100 частин у житловому будинку АДРЕСА_1, а саме: квартиру № 2, яка складається з наступних приміщень першого та другого поверхів: № ІІІ коридор, площею 3,2 кв. м, № ІV сходи, площею 8,0 кв. м, № 2-1 житлова кімната, площею 11,0 кв. м, № 2-2 кухня, площею 11,4 кв. м., № 2-3 житлова кімната, площею 20,7 кв. м, № 2-4 житлова кімната, площею 26,5 кв. м, № 2-5 сходи, площею 3,2 кв. м, № 2-6 коридор, площею 1,7 кв.м, № 2-7 санвузол, площею 4,4 кв. м, а також сарай літ. "Б", погріб літ. "З", вбиральню літ. "Ж" з відступом від ідеальних часток співвласників.

Виділено співвласникам ОСОБА_6, ОСОБА_5 у користування земельну ділянку площею 273 кв. м, у відповідності до їх ідеальних часток (позначено рожевим кольором на схемі, додаток №1), в тому числі: земельна ділянка площею 219,2 кв. м; Ѕ частина земельної ділянки загального користування співвласників ОСОБА_7 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 площею 7,3 кв. м (14,6*1/2); Ѕ частина земельної ділянки загального користування співвласників ОСОБА_8 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 площею 20,1 кв. м. (40,2*1/2); ј частина земельної ділянки загального користування всіх співвласників площею 26,4 кв. м (105,7*1/4).

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, правильно виходив із того, що між співвласниками склався порядок користування житловими приміщеннями, які мають окремі виходи. При цьому суд врахував висновки експертиз № 8236/11603 від 31 грудня 2013 року та № 10114 від 14 січня 2015 року та визначив порядок користування житловим будинком та земельною ділянкою, який максимально відповідає ідеальним часткам співвласників.

Такий висновок судів відповідає встановленим у справі обставинам та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 3 квітня 2013 року, у справі № 6-12цс13.

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника про те, що суд у порушення чч. 1, 3 ст. 415 ЦК України ОСОБА_4 виділив у користування земельну ділянку площею 329 кв. м. замість 120 кв. м., оскільки відповідно до договору купівлі-продажу від 3 травня 1946 року попередньому власнику 1/3 частини будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_10 було передано 120 кв. м. земельної ділянки, були предметом дослідження судів та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_9, відхилити, рішення Московського районного суду м. Харкова від 13 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 листопада 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.