розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради, Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", треті особи: Комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", "Дніпродзержинськцивільпроект", Комунальне підприємство "Дніпродзержинське житлове об'єднання", Виконавчий комітет Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська, Дніпродзержинська міська санепідемстанція, про порушення житлових умов, визнання бездіяльності відповідачів неправомірною, зобов'язати зробити проект капітального ремонту будинку, зобов'язання зробити капітальний ремонт будинку, визнання технічного паспорту на будинок частково недійсним, визнання акту прийому-передачі будинку частково недійсним, визнання незаконними актів обстеження житлових умов позивачки, за заявою ОСОБА_4 про зміну порядку виконання рішення суду від 13 грудня 2010 року, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2015 року,

У січні 2004 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відповідачів та з урахуванням уточнення до позову просила суд визнати Виконавчий комітет районної ради винним в порушенні її житлових прав за фактами бездіяльності, недбалості, неприйняття відповідних рішень, визнати винними у порушення її житлових прав Відкрите акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (далі - ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль") за фактами бездіяльності по утриманню будинку протягом експлуатації, неналежне виконання своїх обов'язків, зловживання службовими повноваженнями, невиконання законів та халатного відношення, тому позивач просила суд визнати: технічний паспорт на будинок, акт прийому-передачі відомчого будинку, дії комісії по обстеженню житлового будинку, акт обстеження квартири № 3 недійсними, зобов'язати керівника ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" виконати взяті зобов'язання щодо капітального ремонту будинку, Виконавчий комітет міської ради, як власника будинку, прийняти рішення по виконанню комплексного капітального ремонту з реконструкцією та усуненням пошкоджень, порушити кримінальну справу, стягнути з відповідачів матеріальні збитки у розмірі 1 245 грн 28 коп., моральну шкоду 100 000 грн, понесені у справі витрати.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2011 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Зобов'язано відкрите акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" здійснити капітальний ремонт будинку № 10 по вул. 8-го Березня у м. Дніпродзержинську відповідно до проекту від 19 серпня 2004 року, складеного державним проектним інститутом "Дніпродзержинськ-цівільпроект". У решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2013 року у відкритті апеляційного провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 13 грудня 2010 року відмовлено на підставі п. 3 ч. 4 ст. 297 ЦПК України.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2011 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2011 року.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 жовтня 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 грудня 2010 року у зв'язку з нововиявленими обставинами відмовлено.

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, в якій просила зобов'язати відповідача відновити термін реалізації проектно-кошторисної документації від 19 серпня 2004 року та затвердити відновлену проектно-кошторисну документацію в органі місцевого самоврядування.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 червня 2015 року заяву ОСОБА_4 задоволено.

Змінено спосіб та порядок виконання рішення суду та зобов'язано ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" відновити термін реалізації проектно-кошторисної документації від 19 серпня 2004 року та зобов'язати виконати дії для затвердження відновленої проектно-кошторисної документації в органі місцевого самоврядування.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2015 року ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 червня 2015 року скасовано.

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про зміну порядку виконання рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 червня 2015 року відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2015 року, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та постановляючи нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про зміну порядку виконання рішення суду, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції вирішено питання, які стосуються терміну дії проекту від 19 серпня 2008 року, що не є зміною способу і порядку виконання рішення суду відповідно до вимог ч. 1 ст. 373 ЦПК України.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові до виконання на всій території України, а державна виконавча служба як єдиний орган примусового виконання зобов'язана вжити всіх необхідних заходів для його виконання.

Частиною 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Така ж норма міститься і в статті 373 ЦПК України.

Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ). Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Отже, задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду щодо зобов'язання ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" відновити термін реалізації проектно-кошторисної документації від 19 серпня 2004 року та зобов'язати виконати дії для затвердження відновленої проектно-кошторисної документації в органі місцевого самоврядування фактично змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.

Доводи касаційної скарги щодо того, що відновлення терміну реалізації проектно-кошторисної документації є необхідним для виконання рішення суду та є зміною способу і порядку виконання рішення суду не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.