розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова до ОСОБА_4, третя особа - Чернігівський районний центр зайнятості, про стягнення надмірно виплачених грошових коштів, за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 03 листопада 2015 року,

У серпні 2015 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігова (далі - КЕВ м. Чернігова) звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 5 559 грн 56 коп. на підставі ст. 1212 ЦК України.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_4 після звільнення її наказом начальника від 29 листопада 2013 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України з посади сторожа матеріального складу перебувала на обліку у Чернігівському районному центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю, сума якої за період із 02 грудня 2013 року до 08 квітня 2014 року становить 5 559 грн 56 коп. Зазначив, що рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 08 квітня 2014 року ОСОБА_4 поновлено на роботі та на її користь стягнуто заробіток за час вимушеного прогулу за період із 01 грудня 2013 року до 08 квітня 2014 року. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2015 року з КЕВ м. Чернігова на користь Чернігівського районного центру зайнятості стягнуто 5 559 грн 56 коп., які були виплачені ОСОБА_4, і ця постанова виконана. Позивач вважає, що відповідач незаконного двічі отримала грошову суму 5 559 грн 56 коп. як допомогу по безробіттю і як заробітну плату, тобто набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави і зобов'язана це майно повернути потерпілому згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 вересня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КЕВ м. Чернігова 5 559 грн 56 коп. надмірно сплачених грошових коштів.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 03 листопада 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі КЕВ м. Чернігова просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Зазмістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відмовляючи у задоволенні указаного позову, апеляційний суд, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку відповідно до вимог ст. ст. 10, 60, 212, 303, 304 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, правильно виходив із недоведеності та необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Оскільки апеляційним судом не встановлено факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів у розмірі 5 559 грн 56 коп., які є допомогою по безробіттю, призначеною Чернігівським районним центром зайнятості, як не встановлено і наявності рахункової помилки, то правильним є висновок суду, що відповідно до ст. 1215 ЦК України поверненню зазначена сума не підлягає.

Таким чином, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи про неправильне застосування ст. 1215 ЦК України та незастосування ст. 1212 ЦК України висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи у касаційному порядку не передбачено.

Разом із тим необхідно зазначити, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22 січня 2014 року у справі № 6-151цс13, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абз. 2 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Отже, рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для його скасування відсутні, тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.