Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Умнової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Вугледарської міської ради Донецької області, про позбавлення батьківських прав, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Донецької області від 17 вересня 2015 року,
встановила:
У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 13 жовтня 2001 року вона з ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 17 травня 2011 року було розірвано. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем АДРЕСА_1. Позивач повторно зареєструвала шлюб. У дочки склалися добрі стосунки з вітчимом, який турбується про її життя, стан здоров'я, приймає участь в її вихованні, надає їй матеріальну та моральну допомогу. Після розірвання шлюбу відповідач з дитиною не спілкується, ніякої участі у вихованні і утриманні дочки не приймає.
Згідно висновку органу опіки та піклування Вугледарської міської ради Донецької області від 17 жовтня 2014 року доцільно позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зазначала, що відповідач самоусунувся від будь-якого спілкування з дитиною, її виховання та утримання, має заборгованість по сплаті аліментів з 26 червня 2012 року по 1 листопада 2014 року в сумі 29 845,90 грн. Відповідач відмовляв у наданні дозволу на виїзд дитини за межі України, у зв'язку з тим, що на теперішній час Донецька область є активною зоною АТО, де ведуться бойові дії, що є небезпечним для життя і здоров'я дитини. У зв'язку з чим вона була змушена звернутися до суду з позовом про надання дозволу на виїзд дитини за межі України без згоди батька.
Ураховуючи наведене, просила позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 14 липня 2015 року позов задоволено.
Позбавлено ОСОБА_5 батьківських прав по відношенню до ОСОБА_6 Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 17 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відмовляючи в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, апеляційний суд прийшов до правильного правового висновку, що позивачем не доведено навмисне ухилення відповідача від виховання дитини, свідомого нехтування ним батьківських прав, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.
Рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 150, 164 Сімейного кодексу України (2947-14) , доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду Донецької області від 17 вересня 2015 року залишити без змін.
ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
В.С. Висоцька
В.М. Колодійчук
О.В. Умнова