Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дем'яносова М.В.,
суддів: Маляренка А.В.,
Парінової І.К.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про визнання рішення правління та протоколу незаконними, визнання незаконними наказів про внесення змін до штатного розгляду та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новомосковського міськрйонного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2015 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про визнання рішення правління та протоколу незаконними, визнання незаконними наказів про внесення змін до штатного розгляду та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Новомосковського міськрйонного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "Банк Форум" на користь ОСОБА_2 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати у справі.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2015 року рішення Новомосковського міськрйонного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2015 року в частині стягнення моральної шкоди та судового збору скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником лише у випадках: змін в організації виробництв праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання установи, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації.
Установлено, що з 09 жовтня 2006 року ОСОБА_2 працювала економістом Новомосковського відділення Дніпропетровської філії АК Банку "Форум", з 01 серпня 2012 року вона переведена на посаду головного спеціаліста відділення ПАТ "Банк Форум" № 1406.
На підставі рішення правління ПАТ "Банк Форум" від 19 червня 2013 року (протокол № 30) та наказів голови правління Банку від 25 червня 2013 року № 88-в, № 88-а "Про внесення змін до штатного розкладу банку та скорочення чисельності та штату працівників", щодо закриття відділення ПАТ "Банк Форум" № 1406 до 01 вересня 2013 року.
26 червня 2013 року ОСОБА_2 було вручено попередження про скорочення посади головного спеціаліста даного відділення, та її майбутнє звільнення.
26 серпня 2013 року наказом від 21 серпня 2013 року № 1079к ОСОБА_2 звільнено з посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку.
З указаним наказом ОСОБА_2 було ознайомлено під особистий підпис (а. с. 106).
У заяві 20 серпня 2013 року позивач просила відповідача в зв'язку з її звільненням надіслати їй трудову книжку, яка їй була направлена 21 серпня 2013 року (а. с. 107).
Відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого в указаній частині погодився апеляційний суд виходив із того, що позивач, як працівник банку, не є суб'єктом який може оскаржити рішення правління про закриття відділення та скорочення посад. Порядок звільнення ОСОБА_2 визначений КЗпП України (322-08) відповідачем був порушений, оскільки на підставі штатних розкладів банку встановлена наявність вакантних посад, які не були запропоновані ОСОБА_2, однак нею пропущено строк для звернення за захистом такого порушеного права.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні такої вимоги апеляційний суд указував на те, що вимоги є взаємопов'язаними.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх ухваленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками судів по їх оцінці.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Новомосковського міськрйонного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2015 року в частині, що залишена без змін рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2015 року залишити без змін.
ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
М.В. Дем'яносов
А.В. Маляренко
І.К.Парінова