розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 10 вересня 2015 року,

У лютому 2015 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 19 липня 2011 року з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода по вул. Підмагура у

смт Солотвино Закарпатської області. Позивач вказував, що під час дорожньо-транспортної пригоди відповідач був у стані алкогольного сп'яніння та на незаконній правовій підставі заволодів автомобілем "Peugeot", державний номерний знак АО 2100АС.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Chery", державний номерний знак НОМЕР_1, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди належав ОСОБА_4 Вартість матеріального збитку, завданого автомобілю "Chery", становить 34 212 грн 12 коп. На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Позивач зазначав, що 14 березня 2012 року він звернувся до відповідача з листом про компенсацію в добровільному порядку витрат, понесених у зв'язку з проведенням регламентної виплати потерпілому, а також витрат, понесених для встановлення розміру збитку та збору документів, у сумі 1 856 грн 86 коп.

Оскільки ОСОБА_3 добровільно не компенсував вказані витрати, позивач просив стягнути з нього на свою користь 29 462 грн 24 коп. - основного боргу та 1 856 грн 86 коп. - витрат, понесених для встановлення розміру збитку та збору документів.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 квітня

2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 10 вересня 2015 року, МТСБУ у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі МТСБУ, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити на новий розгляд.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судові рішення не відповідають вказаним вимогам.

Судами встановлено, що 19 липня 2011 року по вул. Підмагура у смт Солотвино сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої був пошкоджений автомобіль марки "CheryQQ Jaggi 1.3i", державний номерний знак НОМЕР_1, що на момент ДТП належав ОСОБА_4, яка в результаті цієї ДТП отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, що підтверджується постановою ст. слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області від 27 липня 2011 року.

Відповідно до звіту № 124 про оцінку автомобіля марки "Chery QQ Jaggi 1.3i" від 29 серпня 2011 року, складеного оцінювачем ОСОБА_5, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, становить 34 212 грн 17 коп.

У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 27 079 грн 24 коп. - за шкоду, заподіяну майну потерпілої, та 2 383 грн, з яких 1700 грн - витрати на евакуатор, 683 грн - підтверджені витрати на придбання ліків.

Після цього позивач звернувся до винної особи у ДТП про компенсацію витрат, проте відповідач кошти не повернув.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постановою про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 не підтверджується вина останнього у ДТП, тому відсутні підстави для відшкодування шкоди.

Проте з таким висновком судів погодитись не можна.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із п. 1 ч. ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Регулювання діяльності та здійснення регламентних виплат МТСБ України здійснюються відповідно до розділу IV Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) .

Згідно із п. 38.2.1 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 цього Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, відносно ОСОБА_3 порушено кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 286 ч. 1 та ст. 289 ч. 2 КК України та 30 вересня 2011 року досудове слідство у вказаному кримінальному провадженні зупинено у зв'язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_3

Так, постановою про порушення кримінального провадження від 27 липня 2011 року встановлено, що 19 липня 2011 року ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, незаконно заволодів автомобілем "Peugeot 307", державний номерний знак НОМЕР_2, керуючи яким грубо порушув правила дорожнього руху України на вул. Підмагура у смт Солотвино, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки "Chery QQ Jaggi 1.3i", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, яка внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не врахували, що законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди. Сам по собі факт непритягнення винної особи до адміністративної відповідальності чи відсутність вироку у кримінальній справі не може бути підставою для звільнення цієї особи від цивільної відповідальності, оскільки кримінальна та цивільно-правова відповідальність є різними за умовами, наслідками та не є взаємопов'язаними.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.

Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 10 вересня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.