розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 12 грудня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 10 листопада 2015 року,

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 12 грудня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (далі - ПАТ "ПУМБ") до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що в нього виникли обставини, які утруднюють виконання рішення, а саме несприятлива фінансова ситуація. Крім того, на його утриманні перебуває батько, 1946 року народження, який є пенсіонером, часто хворіє та неповнолітній син, на утримання якого він щомісячно сплачує аліменти в розмірі 2 тис. грн. На підставі ст. 373 ЦК України та ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" заявник просив розстрочити виконання вищевказаного судового рішення.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 10 листопада 2015 року, заяву ОСОБА_3 задоволено.

Розстрочено виконання рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 12 грудня 2011 року у цивільній справі за позовом ПАТ "ПУМБ" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2-527/11 на 62 місяці, встановлено, що за виконавчим листом Кузнецовського міського суду Рівненської області від 12 грудня 2011 року № 2-527/11 зі ОСОБА_3 на користь ПАТ "ПУМБ" стягненню підлягають кошти у розмірі не менше 3 тис. грн на місяць у перші 61 місяць, та у розмірі не менше 2 216 грн 97 коп. за 62 місяць, або до повного виконання судового рішення.

У касаційній скарзі ПАТ "ПУМБ", посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, постановити ухвалу про відмову в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судові рішення не відповідають вказаним вимогам.

Судами встановлено, що рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 12 грудня 2011 року зі ОСОБА_3 на користь ПАТ "ПУМБ" стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 196 926 грн 97 коп., що еквівалентно 24 646,68 дол. США.

16 липня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання даного рішення на 62 місяці з щомісячним погашенням заборгованості не менше як по 3000 грн. Заяву обґрунтовує тим, що судове рішення частково ним виконано, проте на даний час у нього з'явилися обставини, які ускладнюють його виконання, а саме: він не отримує прибутку як суб'єкт підприємницької діяльності, у нього померла мати і він утримує пристарілого хворого батька, його син ОСОБА_4 поступив до навчального закладу у м. Києві, на його утримання він добровільно щомісячно сплачує кошти.

Задовольняючи заяву про розстрочку виконання рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що при відсутності доходів боржник у виконавчому провадженні має на утриманні хворого батька, а також сина, який здобуває вищу освіту, а тому вважав наведені у заяві про розстрочення виконання рішення суду обставини такими, що утруднюють виконання судового рішення та дають суду підстави вважати випадок винятковим, у розумінні ст. 373 ЦПК України.

Проте з таким висновком судів погодитись не можна.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба як єдиний орган примусового виконання зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Аналогічне положення міститься у ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу порядку виконання.

Таким чином, системне тлумачення положень ст. 373 ЦПК України, ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3, судом не враховано, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Заявником не надано доказів на підтвердження обставин, які мають характер особливих або виняткових та які можуть бути підставою для розстрочки виконання рішення суду відповідно до приписів ст. 373 ЦПК України.

Обставини, на які послався заявник, а саме те, що на його утриманні перебуває хворий батько, а також син, який здобуває вищу освіту, такого характеру не носять. Крім того, заявник не надав належних доказів на підтвердження того, що батько та син перебувають на його утриманні.

Посилаючись на довідку Кузнецовської ОДПІ ГУ ДФС України в Рівненській області від 01 липня 2015 року, згідно з якою заявник зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та протягом 2014 року будь-яких доходів від підприємницької діяльності не отримував, суд не з'ясував наявність чи відсутність інших доходів заявника.

Матеріали справи не містять повідомлення відділу ДВС Кузнецовського МУЮ Рівненської області про неможливість виконання вказаного судового рішення.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм процесуального права уваги не звернув, не перевірив доводів апеляційної скарги, не зазначив конкретних обставин та фактів, що спростовують такі доводи.

За таких обставин ухвали судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 342 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" задовольнити частково.

Ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 10 листопада 2015 року скасувати, питання про розстрочку виконання рішення суду передати на новий розгляд до суду першої інстанції.