Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Нагорняка В. А., Юровської Г. В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" до ОСОБА_4 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 серпня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 29 вересня 2015 року,

У червні 2015 року ТОВ "Сміла Енергоінвест" звернулось до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи який зазначило, що ТОВ "Сміла Енергоінвест" є постачальником теплової енергії до будинку по АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_4, будучи власником квартири № 10 у вказаному будинку, у 2007 році встановив у своїй квартирі індивідуальне опалення та від'єднався від системи центрального теплопостачання. Однак, незважаючи на це, відповідач повинен оплачувати послуги опалення місць загального користування у будинку, які надаються позивачем. У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не оплачував вказані послуги, у нього за період з 01 жовтня 2010 року по 30 квітня 2014 року утворилась заборгованість в сумі 844,88 грн.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 29 вересня 2015 року, позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ "Сміла Енергоінвест" заборгованість за послуги з централізованого опалення місць загального користування за період з жовтня 2010 року по квітень 2014 року в розмірі 844,88 грн. та судовий збір в сумі 243,60 грн., а всього 1088,48 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і закрити касаційне провадження по справі.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 був власником квартири АДРЕСА_1 з 23 травня 2007 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВЕО № 795603 від 23 травня 2007 року. Того ж року відповідач встановив у вказаній квартирі індивідуальне опалення та від'єднався від системи центрального теплопостачання.

Вказана квартира вибула з володіння відповідача 16 жовтня 2014 року відповідно до договору дарування НАЕ № 166659 від 16 жовтня 2014 року.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 21 червня 2007 року № 661 виконавцем житлово-комунальних послуг в галузі теплопостачання є КП "Смілакомунтеплоенерго". Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 20 жовтня 2010 року № 651 внесені зміни до рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 21 червня 2007 року № 661, яким виконавцем житлово-комунальних послуг в галузі теплопостачання замість КП "Смілакомунтеплоенерго" визначено ТОВ "Сміла Енергоінвест", таким чином встановлено, що позивач є постачальником теплової енергії до вказаного будинку.

Відповідно до довідки-розрахунку за період з 01 жовтня 2010 року по 30 квітня 2014 року ОСОБА_4 не оплачував надані послуги з опалення місць загального користування, внаслідок чого утворилася заборгованість за спожиті послуги у розмірі 844 грн. 88 коп.

Судами вірно встановлено, що саме ОСОБА_4 є належним відповідачем у даній справі, оскільки позивач просить стягнути заборгованість за надані послуги з опалення місць загального користування у період, коли власником зазначеної квартири був ОСОБА_4

Судами правильно застосовано до спірних правовідносин положення ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 3 жовтня 2007 року (1198-2007-п) , згідно яких споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з центрального опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Методикою розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, яка затверджена Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31жовтня 2006 року № 359 (z1237-06) , встановлено порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 (572-92-п) (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 (45-2006-п) ) власник зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Крім того, відповідно до пункту 2 зазначених Правил користування приміщеннями житлових будинків користування приміщеннями житлових будинків здійснюється згідно з свідоцтвом на право власності або договором найму (оренди)

Виходячи з наведеного, судами вірно визначено, що відповідач зобов'язаний оплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку, в якому знаходиться його квартира, і відсутність відповідного договору між сторонами не звільняє його від обов'язку оплати наданих житлово-комунальних послуг.

Позивачем обставини щодо фактичного надання послуг з опалення місць загального користування підтверджені доказами, а саме актами, складеними представниками КП "Смілакомунтеплоенерго", від 11 жовтня 2010 року, від 17 жовтня 2011 року, 24 жовтня 2012 року, 16 жовтня 2013 року та 24 жовтня 2014 року (а. с. 8-12) щодо факту подачі теплоенергії, та актом по обстеженню будинку, в якому зазначені місця загального користування із зазанченням довжини і діаметрів труб в підвалі і площа під'їздів в будинку (а. с. 16).

На підставі цих актів позивачем було здійснено розрахунок, який відповідачем не спростовувався.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Отже, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, а тому їх необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 серпня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 29 вересня 2015 року залишити без змін.