Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Ткачука О.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення безпідставно отриманого майна та витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 20 серпня 2015 року,

У березні 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що у травні 2014 року відповідач запропонувала придбати у неї дві земельні ділянки, що розташовані на території Степанівської Першої сільської Ради Приазовського ра йону Запорізької області. Вони домовилися про те, що купівля продаж земельних ділянок буде оформлятись шляхом укладення двох договорів купівлі продажу. За вказані земельні ділянки позивачі повинні були сплатити 17 000 доларів США та передати відповідачу право власності на автомобіль ВАЗ 21213, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 4 000 доларів США та автомобільний причеп, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 4 500 доларів США, які належать на праві власності ОСОБА_5 При цьому з вартості автомобіля 2 000 доларів США повинні були зарахувати в загальну вартість земельних ділянок. Інша частина вартості автомобіля та причепу повинна була піти в рахунок організації відповідачем будівельних робіт на одній з придбаних ними земельних ділянок. Згідно боргових розписок позивачі передали ОСОБА_6 грошові кошти на загальну суму 17 000 доларів США, а також передали автомобіль ВАЗ 21213, державний номерний знак НОМЕР_4 та автомобільний причеп, державний номерний знак НОМЕР_2.

14 серпня 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 уклали договір купівлі продажу земельної ділянки. Відповідно до експертної оцінки ціна договору склала 62 793 грн, що було еквівалентно 4 700 доларів США.

У подальшому, ОСОБА_6 стала ухилятися від укладення договору купівлі - продажу другої ділянки через незгоду з обумовленою раніше вартістю земельної ділянки.

У січні 2015 року позивачі запропонували відповідачу повернути безпідставно отримані 12 300 доларів США, автомобіль НОМЕР_3, та автомобільний причеп, державний номерний знак НОМЕР_2, однак вимоги залишене без задоволення.

Посилаючись на положення ст. 1212 ЦКУ, просили стягнути з ОСОБА_6 на їх користь 289 751,10 грн та витребувати з чужого незаконного володіння останньої на користь ОСОБА_5 та автомобільний причеп, державний номерний знак НОМЕР_2.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 1 липня 2015 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 безпідставно отримані кошти у розмірі 289 751,10 грн та витребувано від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5, автомобільний причеп НОМЕР_5. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 20 серпня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Зі змісту ст. 1212 ЦК України вбачається, що зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч.1 ст. 1212 ЦК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд пришов до правильного висновку, що між сторонами існували договірні відносини, що виникли з договору купівлі-продажу земельної ділянки, який в установленому законом порядку не визнаний недійсним, умови договору сторонами виконані, що унеможливлює застосування ст. 1212 ЦК України.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду Запорізької області від 20 серпня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.